Гриби

Статистичні дані про отруєння грибами в Польщі не є повністю достовірними, оскільки до цієї категорії захворювань належать також шлунково-кишкові розлади після вживання їстівних грибів. Характерною ознакою отруєння високоотруйними грибами є пізно виникаючі шлунково-кишкові розлади та ураження паренхіматозних органів. Найбільш отруйними і дуже часто смертельними є гриби, що містять аматоксини (розд. XIII.D.1.1). Блювота, яка виникає дуже рано після прийому їжі (1–3 год) не виключає ймовірності отруєння цими найнебезпечнішими грибами, оскільки страви як правило містять кілька різних грибів. Тому хворий може раніше блювати через малоотруйний інгредієнт їжі, який додатково містив смертельну отруйноу бліду поганку.

Легкі розлади шлунка: нудота, блювання, біль у животі — виникають після вживання деяких неїстівних видів білих грибів, печериць степових, хрящів-молочників, сироїжок і рядківок, а також склеродерм та корбану бурого. Ранні шлунково-кишкові симптоми також з’являються після вживання більшої кількості отруйних грибів, що містять мусцимол, мускарин та іботенову кислоту (напр., мухомор червоний [рис. XIII.D.1-1A] i пантерний). Характеристичні ознаки цих отруєнь: чергування збудження і сонливості, запаморочення, сплутаність свідомості та симптоми антихолінергічного (холінолітичного) синдрому.

Типові симптоми, пов’язані зі стимуляцією мускаринових (холінорецепторів), викликають: іноцибе патуйяра, дубовики та синюк отруйний, клітоцибе. Через кілька годин після вживання, крім шлунково-кишкових розладів, з’являється посилення секреції в бронхіальному дереві, слинотеча, брадикардія та міоз.

Важливою діагностичною підказкою щодо типу спожитого гриба, можуть бути виявлені під час промивання шлунка мікологічні спори (дослідження мікологічні). Основне правило запобігання отруєнню грибами: «не збирайте гриби з пластинчастим гіменофором». Дотримання цього принципу не запобігає всім отруєнням грибами, однак дозволяє уникнути найбільш небезпечних — включаючи, бліду поганку та павутинник оранжево-червоний отруйний.