Чи в ході ювенільних ревматичних захворювань збільшуються лімфатичні вузли?

Відповіла

Violetta Opoka-Winiarska

Збільшення периферичних лімфатичних вузлів більше норми окреслюється терміном «периферична лімфаденопатія». Часто зустрічається у дітей, найчастіше як легкий симптом, який зникає спонтанно і часто не вимагає детальної діагностики та визначення етіологічного фактора. Однак, може бути симптомом серйозного захворювання, в тому числі ревматичного. Генералізована лімфаденопатія (присутня принаймні в трьох несуміжних областях) зазвичай є проявом системного захворювання.

У рамках діагностичної тактики при лімфаденопатії необхідно зібрати детальний анамнез, провести фізикальне обстеження та – залежно від результатів – виконати відповідні допоміжні дослідження. При диференційній діагностиці лімфаденопатії, крім інфекцій, злоякісних новоутворень та ятрогенних причин, слід враховувати аутоімунні захворювання.

Найбільш поширеним ревматичним захворюванням у дітей є ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), гетерогенне захворювання, в якому виділено 7 підтипів. Лімфаденопатія може виникнути при будь-якому підтипі захворювання, але найчастіше спостерігається при системній формі. Ця форма діагностується у пацієнтів з артритом, інтермітуючою гарячкою, що триває не менше 2-х тижнів, і щонайменше одним із таких симптомів: генералізована лімфаденопатія, типовий висип, гепатоспленомегалія або серозит. Збільшення лімфатичних вузлів і печінки спостерігається приблизно в 1/3 хворих на цю форму захворювання.

Периферична лімфаденопатія не належить до критеріїв ювенільного системного червоного вовчака, але разом з гарячкою, зниженням маси тіла, нездужанням і втомою є найпоширенішим симптомом цього захворювання. Зустрічається приблизно у 50% хворих як на початку захворювання, так і в його подальшому перебігу. У хворих дітей зустрічається приблизно в 3,7 рази частіше, ніж у хворих дорослих.

Шийна периферична лімфаденопатія є характерним симптомом і діагностичним критерієм хвороби Кавасакі, другого за частотою зустрічальності системного васкуліту у дітей. Діагностичними критеріями класичної форми захворювання є збереження гарячки протягом ≥5-ти днів і наявність ≥4-х з 5-ти основних клінічних ознак: почервоніння та набряк кистей і стоп, підгостра фаза навколонігтьового лущення шкіри, еритема і тріщини губ, «малиновий» язик або орофарингіт, двосторонні ін’єкції кон’юнктив, висипання та шийна лімфаденопатія, зазвичай одностороння, з вузлами ≥1,5 см в діаметрі. Характерна лімфаденопатія зустрічається приблизно у 67% пацієнтів.

І периферична, і генералізована лімфаденопатія є поширеними симптомами також інших, більш рідкісних ревматичних захворювань, включаючи системний васкуліт, синдром Шегрена та саркоїдоз.