Слинні залози становлять резервуар SARS-CoV-2 — результати дослідження з Бразилії

Скорочення: АПФ2 — ангіотензинперетворюючий фермент 2, ПЛР у реальному часі — полімеразно-ланцюгова реакція у реальному часі, COVID-19 (англ. coronavirus disease 2019) — захворювання, викликане новим коронавірусом SARS-CoV-2, SARS-CoV-2 (англ. severe acute respiratory syndrome coronavirus 2) — коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2, TMPRSS2 (англ. human transmembrane protease serine 2) — трансмембранна серинова протеаза 2-го типу людини

Вступ

Здатність SARS-CoV-2 поширюватися і викликати захворювання є важливим фактором при оцінці поточного стану пандемії COVID-19. Попередні дослідження показали, що чутливість виявлення SARS-CoV-2 в слині схожа з чутливістю виявлення вірусу в мазках із носоглотки. Отже, щоб краще зрозуміти трансмісію вірусу, необхідно було перевірити, чи пов'язана наявність РНК SARS-CoV-2 в слині з вірусною інфекцією і реплікацією в епітеліальних клітинах слинних залоз, або ж чи вона має зв’язок із виділеннями з дихальної системи і/або тканин пародонта.

Мета роботи

Метою роботи було визначення, чи слинні залози можуть бути резервуаром SARS-CoV-2.

Методи

Різновид дослідження: патологоанатомічне дослідження, під контролем УЗД проводилась біопсія слинних залоз (привушних, піднижньощелепних і малих) у пацієнтів, які померли від COVID-19.

Аналізовані показники: наявність SARS-CoV-2 у клітинах слинних залоз, для цього були виконані наступні дослідження: ПЛР в реальному часі, імуногістохімічні, електронна мікроскопія і гістопатологічне дослідження.

Результати

Аналіз включав посмертний тканинний матеріал 13 жінок і 11 чоловіків, середній вік яких склав 53,12 року (8–83 року). Наявність SARS-CoV-2 було продемонстровано методом ПЛР в реальному часі в 30 зразках матеріалу слинних залоз від 18 пацієнтів (що склало загалом 60 % всіх зразків, зібраних у 75 % померлих пацієнтів). Ультраструктурний аналіз виявив присутність сферичних вірусних частинок діаметром 70–100 нм, відповідних за розміром і формою сімейству Coronaviridae, в цитоплазмі клітин, що вистилають протоки слинних залоз, в ацинарних клітинах і в просвіті проток залоз. Також спостерігалися дегенеративні зміни органел в інфікованих клітинах, а також наявність скупчення нуклеокапсидів, що свідчить про реплікацію вірусу в клітинах слинних залоз. Якісний гістопатологічний аналіз виявив морфологічні зміни епітелію, що вистилає протоки, які характеризуються вакуолізацією цитоплазми і ядер клітин, а також ядерним плеоморфізмом. В ацинарних клітинах спостерігалися дегенеративні зміни, крім того, були виявлені збільшені ядра клітин. Інтенсивна експресія рецепторів АПФ2 і TMPRSS2 спостерігалася в епітеліальних клітинах проток і в ацинарних клітинах. Антитіла проти SARS-CoV-2 були виявлені в 8 (53 %) з 15 випадків у клітинах епітелію, що вистилає протоки слинних залоз, і в ацинарних клітинах. Аналіз малих слинних залоз показав, що тільки в 2-х випадках наявність SARS-CoV-2 було продемонстровано за допомогою імуногістохімічних методів.