Ефективність вакцин від COVID-19 проти варіанту «Дельта»

Варіант B.1.617 SARS-CoV-2 вперше виявлено в Індії у третьому кварталі 2020 року. На сьогодні виділено три лінії цього варіанту — B.1.617.1, B.1.617.2 і B.1.617.3 — які відрізняються між собою кількома значущими мутаціями в поверхневому білку S SARS-CoV-2. До 11 травня цього року наявність B.1.617 підтверджено в 49 країнах світу. За межами Індії більшість випадків зараження цим варіантом зареєстровано у Великобританії, де варіант B.1.617.2 («Дельта») визнано варіантом, що викликає занепокоєння (ВООЗ змінює класифікацію індійського варіанту: B.1.617 визнано варіантом, що викликає занепокоєння (VOC)).

Журнал "New England Journal of Medicine" опублікував результати дослідження «випадок-контроль» типу test-negative design, в якому оцінили фактичну ефективність вакцин Comirnaty (Pfizer) oraz Vaxzevria (AstraZeneca) у запобіганні випадкам захворювання COVID-19, спричиненим варіантом «Дельта» (B.1.617.2), а також порівнювали з ефективністю проти захворювань, викликаних варіантом «Альфа» (B.1.1.7, т. зв. британським). Дослідження проводилося у Великобританії під контролем управління громадського здоров'я Public Health England. Початкова вибірка дослідження включала людей, яким за період з 26 жовтня 2020 року до 16 травня 2021 року проведено тестування ЗТ-ПЛР на наявність зараження SARS-CoV-2 протягом 10 днів з моменту появи симптомів COVID-19. Аналіз ефективності включав 19 109 осіб (51 % жінок) у віці ≥16 років (94 % у віці 16–59 років), у яких підтверджено COVID-19 та були отримані результати секвенування — варіант B.1.617.2 був підтверджений у 4272 осіб, а варіант B. 1.1.7 у 14 837 осіб (групи випадків) та 147 841 осіб із негативним результатом тесту на наявність інфекції, спричиненої SARS-CoV-2 (контрольна група). Ефективність вакцини розраховувалася шляхом порівняння відсотка вакцинованих окремими препаратами в групі випадків і контрольній групі. Дані для дослідження були отримані з офіційних національних реєстрів.

Виявлено, що:

• ≥14 днів після введення 2-ї дози ефективність вакцини Comirnaty в запобіганні симптомним випадкам COVID-19, викликаного варіантом B.1.617.2, склала 88 % (95 % ДІ: 85,3–90,1) і була подібна до ефективності щодо випадків, викликаних варіантом B.1.1.7., яка склала 93,7 % (95 % ДІ: 91,6–95,3)
• ≥14 днів після введення 2-ї дози ефективність вакцини Vaxzevria в запобіганні симптомним випадкам COVID-19, викликаного варіантом B.1.617.2, склала 67 % (95 % ДІ: 61,3–71,8) і була подібна до ефективності щодо випадків, викликаних варіантом B.1.1.7, яка склала 74,5% (95% ДІ: 68,4–79,4)
• ≥21 день після 1-ї дози ефективність обох вакцин для запобігання симптомним випадкам COVID-19, викликаного варіантом B.1.617.2, була схожою і склала 35,6 % (95 % ДІ: 22,7–46,4) для вакцини Comirnaty і 30 % (95 % ДІ: 24,3–35,3) для вакцини Vaxzevria (ефективність проти варіанту B.1.1.7 була дещо вище і склала відповідно: 47,5 % [95 % ДІ: 41,6–52,8] і 48,7 % [95 % ДІ: 45,2–51,9]).

Автори дослідження дійшли висновку, що для обох вакцин ефективність щодо запобігання симптомному COVID-19, викликаному варіантом B.1.617.2, була лише трохи нижче, ніж при варіанті B.1.1.7, причому 2 дози вакцини забезпечували максимальний захист. Кількість випадків і період спостереження були недостатніми для оцінки ефективності вакцин проти випадків COVID-19 із тяжким перебігом та смертей від нього, але на підставі результатів інших досліджень очікується, що вона буде вищою. Ефективність 2-х доз вакцини Vaxzevria проти симптомного COVID-19, яку спостерігали, була трохи нижче, ніж 2-х доз вакцини Comirnaty, що узгоджується з результатами дореєстраційних клінічних досліджень. Однак в додаткових матеріалах автори відзначили, що друга доза препарату Vaxzevria вводилася пізніше, ніж друга доза препарату Comirnaty (різні схеми вакцинації), отже, різниця в ефективності може бути пов'язана з більш коротким періодом спостереження після введення 2-х доз Vaxzevria.