Лікування COVID-19 — клінічні настанови National Institutes of Health (США): рекомендації щодо фармакотерапії у хворих на COVID-19

Дата: 19 травня, 2020

Джерело:

Coronavirus disease 2019 (COVID-19) treatment guidelines.

National Health Institutes, Bethesda, MD, США

https://covid19treatmentguidelines.nih.gov/ (21.04.2020)

Члени Експертної Групи, які розробляли клінічні настанови лікування COVID-19:

Співголови: Roy M. Gulick MD, Weill Cornell Medicine, New York, NY; H. Clifford Lane MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Henry Masur MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD

Виконавчий секретар: Alice K. Pau PharmD, National Institutes of Health, Bethesda, MD
Члени: Judith Aberg MD, Icahn School of Medicine at Mount Sinai, New York, NY; Adaora Adimora MD, UNC School of Medicine, Chapel Hill, NC; Jason Baker MD, Hennepin Healthcare/University of Minnesota, Minneapolis, MN; Roger Bedimo MD; University of Texas Southwestern/ VA North Texas Health Care System, Dallas, TX; Stephen Cantrill MD, Denver Health, Denver, CO; Ann C. Collier MD, University of Washington, Seattle, WA; Craig Coopersmith MD, Emory University School of Medicine, Atlanta, GA; Eric Daar MD, Harbor-UCLA Medical Center, Torrance, CA; Susan L. Davis PharmD, Wayne State University, Detroit, MI; Amy L. Dzierba PharmD, New York-Presbyterian Hospital, New York, NY; Laura Evans MD, University of Washington, Seattle, WA; Rajesh Gandhi MD, Massachusetts General Hospital/Harvard Medical School, Boston, MA; David Glidden PhD, University of California San Francisco, San Francisco, CA; Birgit Grund PhD, University of Minnesota, Minneapolis, MN; Erica J. Hardy MD, Warren Alpert Medical School, Brown University, Providence, RI; Brenna L. Hughes MD, Duke University School of Medicine, Chapel Hill, NC; Steven Johnson MD, University of Colorado School of Medicine, Aurora, CO; Marla J. Keller MD, Albert Einstein College of Medicine/Montefiore Medical Center, Bronx, NY; Arthur Kim MD PhD, Massachusetts General Hospital/Harvard Medical School, Boston, MA; Jeffrey L. Lennox MD, Emory University School of Medicine, Atlanta, GA; Mitchell M. Levy MD, Warren Alpert Medical School, Brown University, Providence, RI; Gregory Martin MD, Emory University School of Medicine, Atlanta, GA; Susanna Naggie MD, Duke University School of Medicine, Durham, NC; Steven Q. Simpson MD, University of Kansas Medical Center, Kansas City, KS; Susan Swindells MD, University of Nebraska Medical Center, Omaha, NE; Pablo Tebas MD, University of Pennsylvania, Philadelphia, PA; Phyllis Tien MD, University of California San Francisco, San Francisco, CA; Alpana A. Waghmare MD, Seattle Children’s Hospital, Seattle, WA; Kevin C. Wilson MD, Boston University School of Medicine, Boston, MA

Члени ex officio, які представляють уряд Сполучених Штатів Америки: Timothy Burgess MD, Department of Defense, Bethesda, MD; Joseph Francis MD, Department of Veterans Affairs, Washington, DC; Virginia Sheikh MD, Food and Drug Administration, Silver Spring, MD; Timothy Uyeki MD, Centers for Disease Control and Prevention, Atlanta, GA; Robert Walker MD, Biomedical Advanced Research and Development Authority, Washington, DC

Урядова Команда Підтримки: Pamela Belperio PharmD, Department of Veterans Affairs, Los Angeles, CA; John T. Brooks MD, Centers for Disease Control and Prevention, Atlanta, GA; Richard T. Davey Jr MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Laurie K. Doepel, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Robert W. Eisinger PhD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Elizabeth S. Higgs MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Martha C. Nason PhD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Nitin Seam MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Kanal Singh MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD Sekretarze pomocnicy: Page Crew PharmD, National Institutes of Health, Bethesda, MD; Safia Kuriakose PharmD, Leidos Biomedical Res, Inc., in support of NIAID, Frederick, MD; Andrea M. Lerner MD, National Institutes of Health, Bethesda, MD

Скорочення: АПФ2 – ангіотензинперетворюючий фермент 2, БРА – блокатори рецептора ангіотензину, ВАП – вентилятор-асоційована пневмонія, ВІТ – відділення інтенсивної терапії, ГК – глюкокортикоїд(и), ГП – госпітальна пневмонія, ГРДС – гострий респіраторний дистрес-синдром, ДО – дихальний об'єм, ЕКГ – електрокардіограма, ЕКМО – екстракорпоральна мембранна оксигенація, ЗІЗ – засоби індивідуального захисту, ЗТ-ПЛР – метод ланцюгової полімеразної реакції із зворотньою транскрипцією, іАПФ – інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента, ІЛ-6 – інтерлейкін 6, КТ – комп'ютерна томографія, ЛЗ – лікарський засіб, НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати, ПЕП – постекспозиційна профілактика, ПрЕП – передекспозиційна профілактика, РГ – рентгенограма, СРБ – С-реактивний білок, ТВ – (повний) тиждень вагітності, ACOG – American College of Obstetricians and Gynecologists, CDC – Centers for Disease Control and Prevention, COVID-19 (coronavirus disease) – захворювання, спричинене SARS-CoV-2, EAP (expanded access program) – програма з розширення доступу, EUA (emergency use authorizations) – екстрений дозвіл на використання (лікарського засобу) у виняткових випадках, EIND (emergency investigational new drug) – екстрений дозвіл на використання нового експериментального лікарського засобу у виняткових випадках, FDA ([U.S.] Food and Drug Administration) – Управління продовольства і медикаментів США, FiO2 – концентрація кисню у дихальній суміші, HFNOT (high-flow nasal oxygen therapy) – високопоточна назальна оксигенотерапія, MERS (Middle East respiratory syndrome) – близькосхідний респіраторний синдром, NIPPV (non-invasive positive-pressure ventilation) – неінвазивна вентиляція з позитивним тиском, NMBA (neuromuscular blocking agent) – нейром'язовий блокатор, PaO2 – парціальний тиск кисню в артеріальній крові, PAPR (powered air-purifying respirator) – респіратор з механічним очищенням повітря, PEEP (positive end-expiratory pressure) – позитивний тиск у кінці видиху, PPV (pulse pressure variation) – варіабельність пульсового тиску, SaO2 – насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем, SARS (severe acute respiratory syndrome) – тяжкий гострий респіраторний синдром, SARS-CoV-2 (severe acute respiratory syndrome coronavirus 2) – коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2, ScvO2 (central venous oxygen saturation) – насичення киснем крові у верхній порожнистій вені, SSC – Surviving Sepsis Campaign, SVV (stroke volume variation) – варіабельність ударного об'єму

Методи лікування COVID-19 у фазі досліджень

Методи лікування COVID-19 у фазі досліджень — резюме рекомендацій

Безпека та ефективність будь-якого ЛЗ для лікування COVID-19 ще не доведена. FDA не затвердило жодного ЛЗ для лікування пацієнтів із COVID-19. Хоча в медичних журналах було опубліковано багато повідомлень, а щоденна преса описувала ефективною терапію для пацієнтів із COVID-19 різними ЛЗ, для визначення оптимального лікування цього захворювання потрібні однозначні дані клінічних досліджень. Рекомендований терапевтичний алгоритм для пацієнтів із COVID-19 включає заходи профілактики та інфекційного контролю, а також підтримуючу терапію, зокрема кисневу терапію та ШВЛ (за наявності показань). Як і при будь-якому захворюванні, остаточні рішення щодо лікування приймає пацієнт разом із лікарем.

Противірусні лікарські засоби

1. Недостатньо клінічних даних, на основі яких можна було б рекомендувати застосування або незастосування хлорохіну чи гідроксихлорохіну при лікуванні COVID-19 (A III). Якщо застосовується хлорохін або гідроксихлорохін, слід здійснювати моніторинг пацієнта щодо небажаних ефектів, особливо подовження QT (A III).

2. Недостатньо клінічних даних, на основі яких можна було б рекомендувати застосування або незастосування ремдесивіру при лікуванні COVID-19 (A III). Наразі тривають клінічні дослідження з застосуванням ремдесивіру; цей ЛЗ також доступний для окремих пацієнтів у рамах програм з розширення доступу або застосування з міркувань гуманності.

3. Група рекомендує, щоб для лікування COVID-19 не використовувати поза клінічними дослідженнями наступні ЛЗ:

1) гідроксихлорохін у комбінації з азитроміцином – через ризик токсичності

2) лопінавір/ритонавір (A I) ані інші інгібітори ВІЛ-протеази (A III) – через несприятливий фармакодинамічний профіль та негативні результати клінічних досліджень.

Імуномодулюючі лікарські засоби

1. Недостатньо клінічних даних, на підставі яких можна було б рекомендувати застосування або незастосування для лікування COVID-19 плазми реконвалесцентів або гіперімунного імуноглобуліну (A III).

2. Недостатньо клінічних даних, на підставі яких можна було б рекомендувати застосування або незастосування для лікування таких ЛЗ, як (A III):

1) інгібітори інтерлейкіну 6 (напр. сарілумаб, сілтуксимаб, тоцилізумаб)

2) інгібітори інтерлейкіну 1 (напр. анакінра).

3. Група рекомендує, щоб не використовувати поза клінічними дослідженнями інші імуномодулюючі ЛЗ, зокрема:

1) інтерферони (A III) – через неефективність при лікуванні SARS i MERS та токсичність

2) інгібітори янус-кіназ (напр. баріцитиніб) (A III) – з огляду на широкий спектр імуносупресивної дії.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (іАПФ) та блокатори рецептора ангіотензину (БРА)

1. Пацієнти з COVID-19, які отримують іАПФ або БРА у зв'язку з серцево-судинними захворюваннями (або за іншими показаннями), повинні продовжувати вживати ці ЛЗ (A III).

2. Група рекомендує, щоб не застосовувати іАПФ або БРА для лікування COVID-19 поза клінічними дослідженнями (A III).

Глюкокортикостероїди (ГК)

A. У хворих на COVID-19 в критичному стані

1. Група рекомендує, щоб рутинно не застосовувати системні ГК для лікування хворих на COVID-19 без ГРДС, які перебувають на ШВЛ (A III).

2. Недостатньо даних, на підставі яких можна було б рекомендувати застосування або незастосування кортикотерапії для лікування хворих на COVID-19 із ГРДС, які перебувають на ШВЛ (C I).

3. У дорослих хворих на COVID-19 із рефрактерним шоком Група рекомендує застосування ГК у низьких („протишокових”) дозах на противагу незастосуванню кортикотерапії (B II).

Б. У госпіталізованих хворих на COVID-19, стан яких не є критичним, Група рекомендує не застосовувати рутинно системні ГК, якщо вони не перебувають у ВІТ (A III).

В. У хворих, що тривало вживають ГК

1. Не слід припиняти пероральну кортикотерапію, яка застосовувалась перед розвитком COVID-19 у зв'язку з іншим захворюванням (наприклад, первинним або вторинним гіпокортицизмом, ревматичними захворюваннями) (A III). У певних випадках може бути доцільним введення додаткових або стресових доз ГК (A III).

2. У пацієнтів із COVID-19 не слід припиняти інгаляційні ГК, які застосовуються щоденно у зв'язку з астмою чи хронічним обструктивним захворюванням легенів з метою досягнення контролю над запальним процесом у дихальних шляхах (A III).

Г. У вагітних жінок

1. ГК, які прискорюють дозрівання легень плода – бетаметазон і дексаметазон – проникають через плаценту, тому їх слід застосовувати лише тоді, коли це необхідно для блага плода (B III). Інші системні ГК не проникають через плаценту і за наявності показань не слід відмовлятись від їх застосування у зв'язку з вагітністю (C III).

2. ACOG рекомендує не пропонувати введення ГК, що прискорюють дозрівання легень плода, у короткий період до терміну пологів (від 34-го ТВ + 0 днів до 36-го ТВ + 6 днів [ТВ – повний тиждень вагітності]), оскільки переваги такої терапії слабше задокументовані (C III).

3. Алгоритм ведення у таких випадках можна індивідуально модифікувати із врахуванням переваг для дитини, які виникають з застосування ГК, що прискорюють дозрівання легень плода, та ризик небажаних ефектів у матері (C III).

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини)

1. Хворі на COVID-19, які отримують статин для лікування або профілактики серцево-судинного захворювання, повинні продовжувати вживання цього ЛЗ (A III).

2. Група рекомендує, щоб не застосовувати статини для лікування COVID-19 поза клінічними дослідженнями (A III).

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)

1. Хворі на COVID-19, які вживають НПЗП з приводу супровідного захворювання, повинні продовжувати лікування відповідно до попередніх рекомендацій свого лікаря (A III).

2. Група рекомендує, щоб лікування гарячки (напр. парацетамол vs НПЗП) не відрізнялося у хворих на COVID-19 та пацієнтів без цього захворювання (A III).

Застосування окремих лікарських засобів у хворих на COVID-19

Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента та блокатори рецептора ангіотензину

Пацієнти з COVID-19, які отримують іАПФ або БРА у зв'язку з серцево-судинним захворюванням (або за іншими показаннями), повинні продовжувати вживати ці ЛЗ (A III).

Група рекомендує, щоб не застосовувати іАПФ або БРА для лікування COVID-19 поза клінічними дослідженнями (A III).

Ангіотензинперетворюючий фермент 2-го типу (АПФ2) є рецептором коронавірусу тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-CoV-2). Висловлено гіпотезу,1 що модуляція АПФ2 після застосування іАПФ або БРА може гальмувати або посилювати реплікацію SARS-CoV-2.2 Тривають дослідження щодо ролі БРА та рекомбінантного людського АПФ2 у лікуванні та профілактиці зараження SARS-CoV-2.3

Невідомо, чи іАПФ та БРА сприятливо, шкідливо чи нейтрально впливають на патогенез інфекції, спричиненої SARS-CoV-2. В даний час недостатньо даних із клінічних досліджень, які б вказували на те, що іАПФ або БРА якоюсь мірою впливають на сприйнятливість до інфікування SARS-CoV-2, тяжкість перебігу захворювання або ефективність його лікування. Таку позицію також зайняла American Heart Association, Heart Failure Society of America i American College of Cardiology3 (а також європейські товариства – прим. ред.).

Глюкокортикостероїди

Системні ГК можуть впливати на патогенез вірусних інфекцій у різний спосіб. Під час епідемії інших коронавірусних інфекцій, тобто SARS i MERS,4,5 застосування кортикотерапії асоціювалося з відтермінуванням елімінації вірусу. При тяжкій грипозній пневмонії кортикотерапія може погіршувати перебіг хвороби, призводячи до вторинної бактеріальної інфекції та смерті.6 Однак припускається, що завдяки сильній протизапальній дії ГК можуть зменшувати цитокінове пошкодження легенів.7 Дані про застосування ГК при COVID-19 є скупими. Рекомендації щодо кортикотерапії у пацієнтів із COVID-19 залежать від тяжкості захворювання, показань до ГК та супутніх захворювань; їх слід розглядати індивідуально в кожному випадку.

Хворі у критичному стані

Більше інформації — див. Лікування COVID-19 — клінічні настанови National Institutes of Health (США): гемодинамічна і респіраторна підтримка та фармакотерапія у хворих на COVID-19 у критичному стані .

Група рекомендує, щоб рутинно не застосовувати системні ГК для лікування хворих на COVID-19 без ГРДС, які перебувають на ШВЛ (A III).

Недостатньо даних, на підставі яких можна було б рекомендувати застосування або незастосування кортикотерапії для лікування хворих на COVID-19 з ГРДС, які перебувають на ШВЛ (C I). У дорослих хворих на COVID-19 із рефрактерним шоком Група рекомендує застосування ГК у низьких („протишокових”) дозах на противагу незастосуванню кортикотерапії (B II).

Госпіталізовані хворі на COVID-19, стан яких не є критичним

Група рекомендує не застосовувати рутинно системні ГК для лікування госпіталізованих хворих на COVID-19, якщо вони не перебувають у ВІТ (A III).

У клінічних настановах, виданих за межами США, пропонується використовувати ГК у низьких дозах протягом короткого часу у пацієнтів із наростаючим погіршенням оксигенації крові та підвищенням рівня маркерів запалення.8,9 В епідеміологічних дослідженнях з Китаю була надана інформація про короткочасне (медіана 5–7 днів) використання метилпреднізолону. В інших ретроспективних дослідженнях та описах серій випадків застосування метилпреднізолону асоціювалося з поліпшенням з боку симптомів та зниженням летальності. Ці спостереження слід інтерпретувати з обережністю, враховуючи обмеження цих досліджень, такі як відсутність контрольної групи, мала кількість досліджуваних осіб, аналіз підгруп та відсутність точної інформації щодо дози та тривалості застосування метилпреднізолону.10-12 Приймаючи рішення про застосування ГК у хворого з ранніми симптомами цитокінового шторму слід врахувати відомі небажані ефекти кортикотерапії.13

Хворі, що тривало вживають ГК

Не слід припиняти пероральну кортикотерапію, яка застосовувалась перед розвитком COVID-19 у зв'язку з іншим захворюванням (наприклад, первинним або вторинним гіпокортицизмом, ревматичними захворюваннями) (A III). У певних випадках може бути доцільним введення додаткових або стресових доз ГК (A III).

Хворі, що вживають інгаляційні ГК

У хворих на COVID-19 не слід припиняти вживання інгаляційних ГК, які застосовуються щоденно у зв'язку з астмою чи хронічним обструктивним захворюванням легенів з метою досягнення контролю над запальним процесом у дихальних шляхах (A III).

Жодне з досліджень, проведених на сьогоднішній день, не оцінювало взаємозв'язок між вживанням у таких випадках інгаляційного ГК та ризиком зараження, тяжкістю перебігу захворювання і передачею вірусу.

Вагітні жінки

ГК, які прискорюють дозрівання легень плода – бетаметазон і дексаметазон – проникають через плаценту, тому їх слід застосовувати лише тоді, коли це необхідно для блага плода (B III). Інші системні ГК не проникають через плаценту і за наявності показань не слід відмовлятись від їх застосування у зв'язку з вагітністю.15

ACOG пропонує наступні модифікації застосування ГК, які прискорюють дозрівання легень плода, у жінок із підозрою або діагностованим COVID-19:16

1) до завершення 34-го тижня вагітності (ТВ): у жінок із підозрою або діагностованим COVID-19 після завершення 24-го, і до завершення 34-го ТВ, із загрозою передчасних пологів впродовж 7 днів, необхідно застосовувати ГК, що прискорює дозрівання легень плода, відповідно до рекомендацій. Алгоритм ведення у таких випадках можна індивідуально модифікувати із врахуванням переваг для дитини та потенційний ризик небажаних ефектів у матері.

2) після завершення 34-го, і до завершення 37-го ТВ: переваги застосування у цей період ГК, які прискорюють дозрівання легень плода, слабше задокументовані. Через потенційну шкідливість для матері, не слід пропонувати введення ГК, що прискорюють дозрівання легень плода, жінкам із підозрою або діагностованим COVID-19 після завершення 34-го, і до завершення 37-го ТВ, із загрозою передчасних пологів впродовж 7 днів. Алгоритм ведення у таких випадках можна індивідуально модифікувати із врахуванням переваг для дитини та потенційний ризик небажаних ефектів у матері.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини)

Хворі на COVID-19, які отримують статин для лікування або профілактики серцево-судинного захворювання, повинні продовжувати вживання цього ЛЗ (A III).

Група рекомендує, щоб не застосовувати статини для лікування COVID-19 поза клінічними дослідженнями (A III).
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини) впливають на АПФ2 шляхом зменшення дисфункції ендотелію. Припускається, що ці ЛЗ можуть відігравати роль в лікуванні хворих на COVID-19 з тяжким перебігом.17 Обсерваційні дослідження показують, що лікування статинами може знизити серцево-судинну смертність у хворих, які поступають в лікарню з приводу інших респіраторних інфекцій, таких як грип та бактеріальна пневмонія.

Нестероїдні протизапальні препарати

Хворі на COVID-19, які вживають НПЗП з приводу супровідного захворювання, повинні продовжувати лікування відповідно до попередніх рекомендацій свого лікаря (A III).

Група рекомендує, щоб лікування гарячки (напр. парацетамол vs НПЗП) не відрізнялося у хворих на COVID-19 та пацієнтів без цього захворювання (A III).

У середині березня 2020 року в інформаційних агентствах набули широкого розголосу повідомлення про потенційний шкідливий вплив НПЗП на COVID-19. Були припущення, що НПЗП, такі як ібупрофен, можуть посилювати експресію АПФ21 та інгібувати вироблення антитіл.18

Незабаром після цих повідомлень FDA оприлюднила заяву про відсутність доказів щодо зв'язку між НПЗП та погіршенням перебігу COVID-19, і рекомендувала пацієнтам застосовувати ці ЛЗ відповідно до показань.19

Література

1. Fang L., Karakiulakis G., Roth M.: Are patients with hypertension and diabetes mellitus at increased risk for COVID-19 infection? Lancet Respir. Med., 2020; 8: e21. https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32171062

2. Patel A.B., Verma A.: COVID-19 and angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers: what is the evidence? JAMA, 2020. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/32208485

3. American College of Cardiology: HFSA/ACC/AHA statement addresses concerns re: using RAAS antagonists in COVID-19, 2020. https://www.acc.org/latest-in-cardiology/ articles/2020/03/17/08/59/hfsa-acc-aha-statement-addresses-concerns-re-using-raas-antagonists-in-covid-19

4. Arabi Y.M., Mandourah Y., Al-Hameed F. і співавт.: Corticosteroid therapy for critically ill patients with Middle East respiratory syndrome. Am. J. Respir. Crit. Care Med., 2018; 197: 757–767. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/29161116

5. Stockman L.J., Bellamy R., Garner P.: SARS: systematic review of treatment effects. PLoS Med., 2006; 3: e343. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16968120

6. Rodrigo C., Leonardi-Bee J., Nguyen-Van-Tam J., Lim W.S.: Corticosteroids as adjunctive therapy in the treatment of influenza. Cochrane Database Syst. Rev., 2016; 3: CD010406. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26950335

7. Siddiqi H.K., Mehra M.R.: COVID-19 illness in native and immunosuppressed states: a clinical-therapeutic staging proposal. J. Heart Lung Transplant., 2020 (w druku). https:// www.jhltonline.org/article/S1053-2498(20)31473-X/fulltext

8. China National Health Commission: Chinese clinical guidance for COVID-19 pneumonia diagnosis and treatment. Seventh Edition, 2020. http://kjfy.meetingchina.org/msite/ news/show/cn/3337.html

9. Shang L., Zhao J., Hu Y. і співавт.: On the use of corticosteroids for 2019-nCoV pneumonia. Lancet, 2020; 395: 683–684. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32122468

10. Wu C., Chen X., Cai Y. і співавт.: Risk factors associated with acute respiratory distress syndrome and death in patients with coronavirus disease 2019 pneumonia in Wuhan, China. JAMA Intern. Med., 2020. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/32167524

11. Wang Y., Jiang W., He Q. і співавт.: Early, low-dose and short-term application of corticosteroid treatment in patients with severe COVID-19 pneumonia: single-center experience from Wuhan, China, 2020 (preprint). https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2020. 03.06.20032342v1

12. Sun F., Kou H., Wang S. і співавт.: Medication patterns and disease progression among 165 patients with coronavirus disease 2019 (COVID-19) in Wuhan, China: a single-centered, retrospective, observational study. Preprints with the Lancet, 2020 (preprint). https:// papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3551323

13. Russell C.D., Millar J.E., Baillie J.K.: Clinical evidence does not support corticosteroid treatment for 2019-nCoV lung injury. Lancet, 2020; 395: 473–475. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/32043983

14. Kaiser U.B., Mirmira R.G., Stewart P.M.: Our response to COVID-19 as endocrinologists and diabetologists. J. Clin. Endocrinol. Metab., 2020; 105. https://www.ncbi.nlm.nih. gov/pubmed/32232480

15. Resnik R., Lockwood C., Moore T. і співавт.: Creasy and Resnik’s maternal-fetal medicine: principles and practice. 8th edition. Elsevier, 2018

16. The American College of Obstetricians and Gynecologists: Practice advisory: novel coronavirus 2019 (COVID-19). https://www.acog.org/clinical/clinical-guidance/practice-advisory/ articles/2020/03/novel-coronavirus-2019

17. Fedson D.S., Opal S.M., Rordam O.M.: Hiding in plain sight: an approach to treating patients with severe COVID-19 infection. mBio, 2020; 11. https://www.ncbi.nlm.nih. gov/pubmed/32198163

18. Bancos S., Bernard M.P., Topham D.J., Phipps R.P.: Ibuprofen and other widely used non-steroidal anti-inflammatory drugs inhibit antibody production in human cells. Cell Immunol., 2009; 258: 18–28. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19345936

19. Food and Drug Administration: FDA advises patients on use of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) for COVID-19, 2020. https://www.fda.gov/drugs/ drug-safety-and-availability/fda-advises-patients-use-non-steroidal-anti-inflammatory-drugs-nsaids-covid-19 (dostęp: 8.04.2020)

Члени Групи:

Дивіться також