Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуПримітка: Огляд публікацій охоплює період з 15.06.2021 р. по 09.07.2022 р.
Скорочення: ВР (RR — relative risk) — відносний ризик, ГПП-1 — глюкагоноподібний пептид, ДІ (CI — confidence interval) — довірчий інтервал, ІМТ (BMI — body mass index) — індекс маси тіла, СС — серцево-судинний, ССЗ — серцево-судинне захворювання, ФП (AF — atrial fibrillation) — фібриляція передсердь, ХС ЛПВЩ — холестерин ліпопротеїдів високої щільності, ХС ЛПНЩ — холестерин ліпопротеїдів низької щільності, HR (hazard ratio) — відношення ризиків, OR (odds ratio) — співвідношення шансів, PCSK9 (proprotein convertase subtilisin-kexin type 9) — пропротеїнова конвертаза субтилізин/кексинового типу 9, RCT (randomized controlled trial) — рандомізоване контрольоване дослідження
[...]
Несприятливі харчові звички є однією з головних причин смерті в Польщі. Нещодавно Guo та співавт. опублікували аналіз наявних даних (враховувалися результати метааналізу 122 проспективних обсерваційних досліджень), щодо зв’язку між >70 факторами харчування та частотою виникнення інсульту.2 Автори показали, що зі зменшенням ризику інсульту пов’язане значне споживання овочів — на 8 % (ВР 0,92; 95% ДІ: 0,86–0,98) на кожні 100 г/добу, фруктів — на 10% (0,90; 0,84–0,97) на кожні 100 г/добу, риби — на 6% (0,94; 0,89–0,99) на кожні 3 порції/тиждень та молока — на 8% (0,92; 0,88–0,97) на кожні 200 г/добу. Вищий ризик інсульту пов’язаний зі значним споживанням м’яса — червоного на 12% (ВР 1,12; 95% ДІ: 1,06–1,18) на кожні 100 г/день, процесованого — на 17% (1,17; 1,02–1,34) на кожні 100 г/день — і напоїв, підсолоджених цукром — на 7% (1,07; 1,02–1,12) на кожні 250 мл/день та/або штучними підсолоджувачами — на 8% (1,08; 1,03–1,15) на 1 порцію/добу. Не було виявлено істотного зв’язку між ризиком інсульту та споживанням бобових рослин, яєць, сиру, вершкового масла та м’яса птиці. З іншого боку, підтверджено, що збільшення споживання цільнозернових продуктів, фруктів і овочів, молочних продуктів, шоколаду, кави і чаю сприятливо вплинуло на ризик виникнення ішемічного інсульту. Крім того, виявлено переваги збільшення споживання клітковини, мононенасичених жирних кислот, поліненасичених жирних кислот ω-3 і вітамінів (за винятком вітамінів B6, C і D), магнію, калію та флавоноїдів, а також несприятливий ефект підвищеного споживання натрію — кожні додаткові 100 ммоль/добу пов'язані з підвищенням ризику інсульту на 10% (ВР 1,10; 95% ДІ: 1,01–1,19.
Зв’язок між СС ризиком та споживанням холестерину та яєць й надалі залишається суперечливим. Zhao та співавт. спостерігали за великою групою фінів (загалом 482 316 людино-років спостереження) і показали, що споживання холестерину пов’язане з підвищеним ризиком: смерті з будь-якої причини — на 10% (HR 1,10; 95% ДІ: 1,06–1,13) на кожні додаткові 300 мг/добу, смерть від СС причин — на 13 % (1,13; 1,08–1,18), через захворювання серця — на 13 % (1,13; 1,08–1,19) та через новоутворення — на 6 % (1,06; 1,01–1,12), тоді як зв’язок із ризиком смерті внаслідок інсульту не був статистично значущим (1,10; 0, 99–1,22).3 З іншого боку, споживання яєць було пов’язане з підвищеним ризиком: смерті з будь-якої причини — на 6% (HR 1,06; 95% ДІ: 1,04–1,09) на кожні додаткові 50 г/добу, смерті від СС причин — на 9% (1,09; 1,05–1,12), смерті від серцевих захворювань – на 9% (1, 09; 1,05–1,13), а смерті внаслідок новоутворень — на 4% (1,04; 1,00–1,08), при цьому вплив на ризик смерті внаслідок інсульту не був статистично значущим (1,06; 0,98–1,15). Після врахування поправки на вплив споживання холестерину було показано, що споживання яєць само по собі не збільшує ризик згаданих кінцевих точок, припускаючи, що за ризик, пов’язаний із високим споживанням яєць, значною мірою відповідає холестерин, який в них міститься. Безпека споживання яєць також була оцінена в метааналізі 17 проспективних досліджень (загальна кількість учасників 1 179 849) і було показано, що збільшення середнього споживання яєць на 1 яйце на день пов’язане з вищим ризиком смерті з будь-якої причини на 8% (HR 1,08; 95).% ДІ: 1,01–1,15).4
Дієта на основі великої кількості овочів і фруктів протягом багатьох років є основою ефективної профілактики багатьох захворювань, особливо серцево-судинних. У 2022 році були опубліковані результати більш ніж 10-річного спостереження за 409 110 жителями Великобританії.5 Після врахування конфаундерів виявилося, що люди, які, як стверджували, дотримувалися вегетаріанської дієти, мали ризик онкологічного захворювання на 13% (HR 0,87; 95% ДІ: 0,79–0,96) нижчий, ніж у осіб, які споживають м’ясо, а у осіб, які споживають рибу — на 7% (HR 0,93; 95% ДІ: 0,87–1,00) нижчий, ніж у людей, які споживають інші види м’яса. Переваги, що виникають при відмові від вживання м’яса були найбільш вираженими у відношенні до ризику колоректального раку та раку простати. З іншого боку, споживання риби та птиці з відмовою від інших видів м’яса не було пов’язане зі значно меншим ризиком виникнення новоутворень. В іншому систематичному огляді із мета-аналізом також виявлено, що значне споживання фруктів і овочів у осіб віком >60 років пов’язане з меншим ризиком синдрому старечої астенії (OR 0,32; 95% ДІ: 0,24–0,59).6
Багато років тому вживання добавки ω-3 ненасичених жирних кислот рекомендувалося як вторинна профілактика особам після інфаркту міокарда, а також у рамках профілактики раптової серцевої смерті. Після публікації подальших досліджень, які не підтвердили переваги такої тактики дій за згаданими показаннями, актуальні рекомендації щодо поповнення цих речовин тепер обмежуються лікуванням гіпертригліцеридемії. Цій проблемі було присвячене рандомізованоме контрольоване дослідження (RCT) з акронімом OMEMI (OMega-3 fatty acids in Elderly with Myocardial Infarction), у якому взяли участь 1027 осіб у віці 70–82 років після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда. В експериментальній групі щодня вживали 1,8 г ω-3 поліненасичених жирних кислот (у тому числі 930 мг ейкозапентаєнової кислоти та 660 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольна група отримувала плацебо (кукурудзяна олія). Протягом 2-х років спостереження не було виявлено істотного впливу добавок ω-3 ненасичених жирних кислот на ризик смерті (5,5% vs 5,5%; HR 1,01; 95% ДІ: 0,60–1,71), нефатального гострого інфаркту міокарда (7,7% vs 6,9%; 1,14; 0,72–1,80) або інсульту (3,4% vs 2,4%; 1,37; 0,65–2,88). Проте було виявлено статистично незначущу тенденцію до збільшення ризику нової фібриляції передсердь (ФП; 7,2% vs 4,0%; HR 1,84; 95% ДІ: 0,98–3,45).7 В іншому RCT, до якого було включено 25 119 осіб віком ≥50 років, без ФП, ССЗ або новоутворень в анамнезі, ані прийом добавок ω-3 ненасичених жирних кислот (3,7% vs 4%, HR 1,09, 95% ДІ: 0,96–1,24), ані добавки вітаміну D3 (3,7% vs 3,4%; 1,09; 0,96–1,25) не зменшували ризик розвитку ФП у порівнянні з плацебо.8 Враховуючи те, що в обох цих дослідженнях спостерігалося статистично незначуще підвищення ризику виникнення ФП. Цій проблемі було присвячено мета-аналіз 7 RCT (загальна кількість учасників: 81 210, середній час спостереження приблизно 5 років), який показав, що порівняно з плацебо прийом добавок ω-3 ненасичених жирних кислот пов’язаний із вищим ризиком ФП на 25% (HR 1,25; 95% ДІ: 1,07–1,46).9 Особливе збільшення (аж на 49%) ризику було виявлено при прийомі цих кислот у дозі >1 г/день (HR 1,49; 95% ДІ: 1,04–2,15), тобто такої, що використовується при лікуванні гіпертригліцеридемії.
Іншим цікавим питанням є важливість обмеження споживання натрію та збільшення споживання калію для профілактики СС хвороб. У «New England Journal of Medicine» опублікувано мета-аналіз даних пацієнтів, що брали участь в 6 проспективних дослідженнях, в рамках яких здійснювалось спостереження за когортами здорових людей.10 Було виявлено, що збільшення екскреції натрію з сечею (приблизно еквівалентному добовому споживанню) на 1000 мг/добу (приблизно 43,5 ммоль, що відповідає 2,54 г хлориду натрію) призводить до збільшення ризику подій на 18% (HR 1,18; 95% ДІ: 1,08–1,29. Виявлено також зв’язок між споживанням калію та СС ризиком: він знижується на 18% (HR 0,82; 95% ДІ: 0,72–0,94) враз зі збільшенням екскреції калію із сечею приблизно на 1000 мг/добу (приблизно 25,6 ммоль/добу). Однак слід зазначити, що не виявлено статистично значущого зв’язку між споживанням натрію та ризиком смерті. Результати цікавого дослідження, що оцінює ефект зменшення споживання натрію та збільшення споживання калію, були представлені Neal та співавт.11 Автори рандомно віднесли 600 міст у Китаї до експериментальної або контрольної групи. В експериментальній групі учасники дослідження (всього 20 995 осіб) вживали кухонну сіль, збагачену калієм (містила 75% хлориду натрію і 25% хлориду калію). Дослідження тривало в середньому 4,7 роки. В експериментальній групі добова екскреція натрію із сечею (що приблизно відповідає добовій нормі споживання) знизилася приблизно на 15 ммоль (350 мг), тоді як екскреція калію зросла приблизно на 21 ммоль (803 мг). Ці зміни супроводжувалися зниженням артеріального тиску на 3,3/0,7 мм рт. ст. В експериментальній групі ризик смерті від усіх причин був нижчим на 12% (95% ДІ: 5–18%).
Останніми роками увагу дослідників також привернуло широке застосування добавок різних вітамінів, особливо вітаміну D. Цій проблемі був присвячений великий систематичний огляд 84 RCT, в яких сумарно взяли участь 739 803 людини. Було виявлено, що ні добавки вітаміну D або E, ні добавки кальцію не впливають на ризик смерті від будь-якої причини, ризик СС подій і ризик виникнення новоутворень.12 Добавки вітаміну A або β-каротину, натомість, підвищує ризик смерті від будь-якої причини на 6% (OR 1,06; 95% ДІ: 1,01–1,12), а добавка β-каротину — додатково ризик смерті від СС причин на 10% (1,10; 1,02–1,19) та виникнення раку легені на 20% (1,20; 1, 01–1,42). На цій підставі американські експерти не радять приймати добавки β-каротину та вітаміну Е для профілактики ССЗ.13 Водночас вони зазначають, що немає підстав для формулювання рекомендацій щодо вживання добавок вітаміну D, кальцію та використання полівітамінних препаратів. Крім того, вони вказують на можливість підвищення ризику розвитку сечокам’яної хвороби у людей, які приймають добавку вітаміну D.12,13
Крім складу і якості страв, значення має і спосіб їх вживання. Yuan SQ і співавт. у систематичному огляді з мета-аналізом показали, що швидке вживання їжі пов’язане з вищим ризиком розвитку метаболічного синдрому (OR 1,54; 95% ДІ: 1,27–1,86), центрального ожиріння (1,54; 1,37–1,73), а також підвищення артеріального тиску (1,26; 1,13–1,40) і підвищення рівня тригліцеридів (1,29; 1,18–1,42) та глюкози натще (1,16; 1,06–1,27).14
Запам’ятайте
Результати більш ніж 10-річного спостереження за понад 400 000 жителями Великобританії показують, що люди, які, як стверджували, дотримуються вегетаріанської дієти, мають менший ризик розвитку онкологічного захворювання (особливо колоректального раку та раку передміхурової залози), ніж люди, які їдять м'ясо.
В даний час застосування добавки з ω-3 жирними кислотами обмежене лікуванням гіпертригліцеридемії. Результати досліджень показують, що в порівнянні з плацебо воно пов'язане з більш високим ризиком розвитку фібриляції передсердь.
Американські експерти не радять використовувати добавки β-каротину та вітаміну Е для профілактики ССЗ і вказують на те, що немає підстав для формулювання рекомендацій щодо застосування добавки вітаміну D, добавки кальцію та використання полівітамінних добавок. Вони вказують на можливість підвищення ризику розвитку сечокам'яної хвороби у людей, які приймають добавки вітаміну D.
[...]
1. Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M. i співавт.: 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur. Heart J., 2021; 42: 3227-3337
2. Guo N., Zhu Y., Tian D. i співавт.: Role of diet in stroke incidence: an umbrella review of meta-analyses of prospective observational studies. BMC Med., 2022; 20: 194
3. Zhao B., Gan L., Graubard B.I. i співавт.: Associations of dietary cholesterol, serum cholesterol, and egg consumption with overall and cause-specific mortality: systematic review and updated meta-analysis. Circulation, 2022; 145: 1506-1520
4. Yang P.F., Wang C.R., Hao F.B. i співавт.: Egg consumption and risks of all-cause and cause-specific mortality: a dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. Nutr. Rev., 2022; 80: 1739-1754
5. Parra-Soto S., Ahumada D., Petermann-Rocha F. i співавт.: Association of meat, vegetarian, pescatarian and fish-poultry diets with risk of 19 cancer sites and all cancer: findings from the UK Biobank prospective cohort study and meta-analysis. BMC Med., 2022; 20: 79
6. Kojima G., Taniguchi Y., Urano T.: Fruit and vegetable consumption and incident frailty in older adults: a systematic review and meta-analysis. J. Frailty Aging, 2022; 11: 45-50
7. Kalstad A.A., Myhre P.L., Laake K. i співавт.: Effects of n-3 Fatty acid supplements in elderly patients after myocardial infarction: a randomized controlled trial. Circulation, 2021; 143: 528-539
8. Albert C.M., Cook N.R., Pester J. i співавт.: Effect of marine omega-3 fatty acid and vitamin D supplementation on incident atrial fibrillation a randomized clinical trial. JAMA, 2021; 325: 1061-1073
9. Gencer B., Djousse L., Al-Ramady O.T. i співавт.: Effect of long-term marine ω-3 fatty acids supplementation on the risk of atrial fibrillation in randomized controlled trials of cardiovascular outcomes: a systematic review and meta-analysis. Circulation, 2021; 144: 1981-1990
10. Ma Y., He F.J., Sun Q. i співавт.: 24-hour urinary sodium and potassium excretion and cardiovascular risk. N. Engl. J. Med., 2022; 386: 252-263
11. Neal B., Wu Y., Feng X. i співавт.: Effect of salt substitution on cardiovascular events and death. N. Engl. J. Med., 2021; 385: 1067-1107
12. O’Connor E.A., Evans C.V., Ivlev I. i співавт.: Vitamin and mineral supplements for the primary prevention of cardiovascular disease and cancer. Updated evidence report and systematic review for the US Preventive Services Task Force. JAMA, 2022; 327: 2334-2347
13. US Preventive Services Task Force, Mangione C.M., Barry M.J., Nicholson W.K. i співавт.: Vitamin, mineral, and multivitamin supplementation to prevent cardiovascular disease and cancer. US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA, 2022; 327: 2326-2333
14. Yuan S.Q., Liu Y.M., Liang W. i співавт.: Association between eating speed and metabolic syndrome: a systematic review and meta-analysis. Front. Nutr., 2021; 8: 700936
15. Paluch A.E., Bajpai S., Bassett D.R. i співавт.: Daily steps and all-cause mortality: a meta-analysis of 15 international cohorts. Lancet Public Health, 2022; 7: e219–e228
16. Wong S.H., Tan Z.Y.A., Cheng L.J. i співавт.: Wearable technology-delivered lifestyle intervention amongst adults with overweight and obese: A systematic review and meta-regression. Int. J. Nurs. Stud., 2022; doi: 10.1016/j.ijnurstu.2021.104163
17. Cillekens B., Huysmans M. A., Holtermann A. i співавт.: Physical activity at work may not be health enhancing. A systematic review with meta-analysis on the association between occupational physical activity and cardiovascular disease mortality covering 23 studies with 655 892 participants. Scand. J. Work Environ. Health, 2022; 48: 86-98
18. Dibben G., Faulkner J., Oldridge N. i співавт. Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. Cochrane Database Syst. Rev., 2021; 11: CD001800
19. Kim M.S., Kim W.J., Khera A.V. i співавт. Association between adiposity and cardiovascular outcomes: an umbrella review and meta-analysis of observational and Mendelian randomization studies. Eur. Heart J. 2021; 42: 3388-3403.
20. Kozieł P., Jankowski P., Mirek-Bryniarska E. i співавт.: Obesity in patients with established coronary artery disease over a 20-year period (1997–2017). Pol. Arch. Intern. Med., 2021; 131: 26-32.
21. Wang J., Wang F., Chen H. i співавт.: Comparison of the effects of intermittent energy restriction and continuous energy restriction among adults with overweight or obesity: an overview of systematic reviews and meta-analyses. Nutrients, 2022; 14: 2315
22. Shi Q., Wang Y., Hao Q. i співавт.: Pharmacotherapy for adults with overweight and obesity: a systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials. Lancet, 2022; 399: 259-269
23. Płaczkiewicz-Jankowska E., Czupryniak L., Gajos G. i співавт.: Management of obesity in the times of climate change and COVID-19: an interdisciplinary expert consensus report. Pol. Arch. Intern. Med., 2022; 132: 16216
24. Dobrowolski P., Prejbisz A., Kurylowicz A. i співавт.: Zespół metaboliczny — nowa definicja i postępowanie w praktyce. Stanowisko PTNT, PTLO, PTL, PTH, PTMR, PTMSŻ, sekcji Prewencji i Epidemiologii PTK, „Klubu 30” PTK oraz sekcji Chirurgii Metabolicznej i Bariatrycznej TChP. Nadciśn. Tętn. Prakt., 2022; 8: 1–26 (omówienie Med. Prakt., 2022; 7-8: 67)
25. Bała M.M., Cedzyńska M., Balwicki Ł. i співавт.: Wytyczne leczenia uzależnienia od nikotyny. Med. Prakt., 2022; 7-8: 24–40; www.mp.pl/pulmonologia/artykuly-wytyczne/inne/299129,wytyczne-leczenia-uzaleznienia-od-nikotyny-2022
26. Wang X., Qin L.Q., Arafa A. i співавт.: Smoking cessation, weight gain, cardiovascular risk, and all-cause mortality: a meta-analysis. Nicotine Tob. Res., 2021; 23: 1987-1994
27. Tattan-Birch H., Hartmann-Boyce J., Kock L. i співавт.: Heated tobacco products for smoking cessation and reducing smoking prevalence. Cochrane Database Syst. Rev., 2022; 6; 1: CD013790
28. Kosmas C.E., Muñoz Estrella A., Skavdis A. i співавт.: Inclisiran for the treatment of cardiovascular disease: a short review on the emerging data and therapeutic potential. Ther. Clin. Risk Manag., 2020; 16: 1031-1037
29. Raccah B.H., Yanovsky A., Treves N. i співавт.: Proprotein convertase subtilisin/kexin type 9 (PCSK9) inhibitors and the risk for neurocognitive adverse events: a systematic review, meta-analysis and meta-regression. Int. J. Cardiol., 2021; 335: 7-14
30. Talasaz A.H., Jane Ho A.C., Bhatty F. i співавт.: Meta-analysis of clinical outcomes of PCSK9 modulators in patients with established ASCVD. Pharmacotherapy, 2021; 41: 1009-1023
31. Khan S.U., Yedlapati S.H., Lone A.N. i співавт.: PCSK9 inhibitors and ezetimibe with or without statin therapy for cardiovascular risk reduction: a systematic review and network meta-analysis. BMJ, 2022; 377: e069116
32. Hao Q., Aertgeerts B., Guyatt G. i співавт.: PCSK9 inhibitors and ezetimibe for the reduction of cardiovascular events: a clinical practice guideline with risk-stratified recommendations. BMJ, 2022; 377: e069066
33. Gencer B., Marston N.A., Im K. i співавт.: Efficacy and safety of lowering LDL cholesterol in older patients: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Lancet, 2020; 396: 1637-1643
34. Awad K., Mohammed M., Zaki M.M. i співавт.: Association of statin use in older people primary prevention group with risk of cardiovascular events and mortality: a systematic review and meta-analysis of observational studies. BMC Med., 2021; 19: 139
35. De Carvalho L.S.F., Nogueira A.C.C., Bonilha I. i співавт.: Glucose-lowering and the risk of cardiovascular events with antidiabetic therapies: a systematic review and additive-effects network meta-analysis. Front. Cardiovasc. Med., 2022; 9: 876795
36. Yuhan Wang Y., Yao M., Wang J. i співавт.: Effects of antidiabetic drugs on endothelial function in patients with type 2 diabetes mellitus: a Bayesian network meta-analysis. Front. Endocrinol. (Lausanne), 2022; 13: 818537
37. Uneda K., Kawai Y., Yamada T. i співавт.: Systematic review and meta-analysis for prevention of cardiovascular complications using GLP-1 receptor agonists and SGLT-2 inhibitors in obese diabetic patients. Sci. Rep., 2021; 11: 10166
38. Joseph P., Roshandel G., Gao P. i співавт.: Fixed-dose combination therapies with and without aspirin for primary prevention of cardiovascular disease: an individual participant data meta-analysis. Lancet, 2021; 398: 1133-1146