Роль харчування для профілактики серцево-судинних захворювань — резюме досягнень 2021/2022

Примітка: Огляд публікацій охоплює період з 15.06.2021 р. по 09.07.2022 р.

Скорочення: ВР (RR — relative risk) — відносний ризик, ГПП-1 — глюкагоноподібний пептид, ДІ (CI — confidence interval) — довірчий інтервал, ІМТ (BMI — body mass index) — індекс маси тіла, СС — серцево-судинний, ССЗ — серцево-судинне захворювання, ФП (AF — atrial fibrillation) — фібриляція передсердь, ХС ЛПВЩ — холестерин ліпопротеїдів високої щільності, ХС ЛПНЩ — холестерин ліпопротеїдів низької щільності,  HR (hazard ratio) — відношення ризиків, OR (odds ratio) — співвідношення шансів, PCSK9 (proprotein convertase subtilisin-kexin type 9) — пропротеїнова конвертаза субтилізин/кексинового типу 9, RCT (randomized controlled trial) — рандомізоване контрольоване дослідження

[...]

Харчування

Несприятливі харчові звички є однією з головних причин смерті в Польщі. Нещодавно Guo та співавт. опублікували аналіз наявних даних (враховувалися результати метааналізу 122 проспективних обсерваційних досліджень), щодо зв’язку між >70 факторами харчування та частотою виникнення інсульту.2 Автори показали, що зі зменшенням ризику інсульту пов’язане значне споживання овочів — на 8 % (ВР 0,92; 95% ДІ: 0,86–0,98) на кожні 100 г/добу, фруктів — на 10% (0,90; 0,84–0,97) на кожні 100 г/добу, риби — на 6% (0,94; 0,89–0,99) на кожні 3 порції/тиждень та молока — на 8% (0,92; 0,88–0,97) на кожні 200 г/добу. Вищий ризик інсульту пов’язаний зі значним споживанням м’яса — червоного на 12% (ВР 1,12; 95% ДІ: 1,06–1,18) на кожні 100 г/день, процесованого — на 17% (1,17; 1,02–1,34) на кожні 100 г/день — і напоїв, підсолоджених цукром — на 7% (1,07; 1,02–1,12) на кожні 250 мл/день та/або штучними підсолоджувачами — на 8% (1,08; 1,03–1,15) на 1 порцію/добу. Не було виявлено істотного зв’язку між ризиком інсульту та споживанням бобових рослин, яєць, сиру, вершкового масла та м’яса птиці. З іншого боку, підтверджено, що збільшення споживання цільнозернових продуктів, фруктів і овочів, молочних продуктів, шоколаду, кави і чаю сприятливо вплинуло на ризик виникнення ішемічного інсульту. Крім того, виявлено переваги збільшення споживання клітковини, мононенасичених жирних кислот, поліненасичених жирних кислот ω-3 і вітамінів (за винятком вітамінів B6, C і D), магнію, калію та флавоноїдів, а також несприятливий ефект підвищеного споживання натрію — кожні додаткові 100 ммоль/добу пов'язані з підвищенням ризику інсульту на 10% (ВР 1,10; 95% ДІ: 1,01–1,19.

Зв’язок між СС ризиком та споживанням холестерину та яєць й надалі залишається суперечливим. Zhao та співавт. спостерігали за великою групою фінів (загалом 482 316 людино-років спостереження) і показали, що споживання холестерину пов’язане з підвищеним ризиком: смерті з будь-якої причини — на 10% (HR 1,10; 95% ДІ: 1,06–1,13) на кожні додаткові 300 мг/добу, смерть від СС причин — на 13 % (1,13; 1,08–1,18), через захворювання серця — на 13 % (1,13; 1,08–1,19) та через новоутворення — на 6 % (1,06; 1,01–1,12), тоді як зв’язок із ризиком смерті внаслідок інсульту не був статистично значущим (1,10; 0, 99–1,22).3 З іншого боку, споживання яєць було пов’язане з підвищеним ризиком: смерті з будь-якої причини — на 6% (HR 1,06; 95% ДІ: 1,04–1,09) на кожні додаткові 50 г/добу, смерті від СС причин — на 9% (1,09; 1,05–1,12), смерті від серцевих захворювань – на 9% (1, 09; 1,05–1,13), а смерті внаслідок новоутворень — на 4% (1,04; 1,00–1,08), при цьому вплив на ризик смерті внаслідок інсульту не був статистично значущим (1,06; 0,98–1,15). Після врахування  поправки на вплив споживання холестерину було показано, що споживання яєць само по собі не збільшує ризик згаданих кінцевих точок, припускаючи, що за ризик, пов’язаний із високим споживанням яєць, значною мірою відповідає холестерин, який в них міститься. Безпека споживання яєць також була оцінена в метааналізі 17 проспективних досліджень (загальна кількість учасників 1 179 849) і було показано, що збільшення середнього споживання яєць на 1 яйце на день пов’язане з вищим ризиком смерті з будь-якої причини на 8% (HR 1,08; 95).% ДІ: 1,01–1,15).4

Дієта на основі великої кількості овочів і фруктів протягом багатьох років є основою ефективної профілактики багатьох захворювань, особливо серцево-судинних. У 2022 році були опубліковані результати більш ніж 10-річного спостереження за 409 110 жителями Великобританії.5 Після врахування конфаундерів виявилося, що люди, які, як стверджували, дотримувалися вегетаріанської дієти, мали ризик онкологічного захворювання на 13% (HR 0,87; 95% ДІ: 0,79–0,96) нижчий, ніж у осіб, які споживають м’ясо, а у осіб, які споживають рибу — на 7% (HR 0,93; 95% ДІ: 0,87–1,00) нижчий, ніж у людей, які споживають інші види м’яса. Переваги, що виникають при відмові від вживання м’яса були найбільш вираженими у відношенні до ризику колоректального раку та раку простати. З іншого боку, споживання риби та птиці з відмовою від інших видів м’яса не було пов’язане зі значно меншим ризиком виникнення новоутворень. В іншому систематичному огляді із мета-аналізом також виявлено, що значне споживання фруктів і овочів у осіб віком >60 років пов’язане з меншим ризиком синдрому старечої астенії (OR 0,32; 95% ДІ: 0,24–0,59).6

Багато років тому вживання добавки ω-3 ненасичених жирних кислот рекомендувалося як вторинна профілактика особам після інфаркту міокарда, а також у рамках профілактики раптової серцевої смерті. Після публікації подальших досліджень, які не підтвердили переваги такої тактики дій за згаданими показаннями, актуальні рекомендації щодо поповнення цих речовин тепер обмежуються лікуванням гіпертригліцеридемії. Цій проблемі було присвячене рандомізованоме контрольоване дослідження (RCT) з акронімом OMEMI (OMega-3 fatty acids in Elderly with Myocardial Infarction), у якому взяли участь 1027 осіб у віці 70–82 років після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда. В експериментальній групі щодня вживали 1,8 г ω-3 поліненасичених жирних кислот (у тому числі 930 мг ейкозапентаєнової кислоти та 660 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольна група отримувала плацебо (кукурудзяна олія). Протягом 2-х років спостереження не було виявлено істотного впливу добавок ω-3 ненасичених жирних кислот на ризик смерті (5,5% vs 5,5%; HR 1,01; 95% ДІ: 0,60–1,71), нефатального гострого інфаркту міокарда (7,7% vs 6,9%; 1,14; 0,72–1,80) або інсульту (3,4% vs 2,4%; 1,37; 0,65–2,88). Проте було виявлено статистично незначущу тенденцію до збільшення ризику нової фібриляції передсердь (ФП; 7,2% vs 4,0%; HR 1,84; 95% ДІ: 0,98–3,45).7 В іншому RCT, до якого було включено 25 119 осіб віком ≥50 років, без ФП, ССЗ або новоутворень в анамнезі, ані прийом добавок ω-3 ненасичених жирних кислот (3,7% vs 4%, HR 1,09, 95% ДІ: 0,96–1,24), ані добавки вітаміну D3 (3,7% vs 3,4%; 1,09; 0,96–1,25) не зменшували ризик розвитку ФП у порівнянні з плацебо.8 Враховуючи те, що в обох цих дослідженнях спостерігалося статистично незначуще підвищення ризику виникнення ФП. Цій проблемі було присвячено мета-аналіз 7 RCT (загальна кількість учасників: 81 210, середній час спостереження приблизно 5 років), який показав, що порівняно з плацебо прийом добавок ω-3 ненасичених жирних кислот пов’язаний із вищим ризиком ФП на 25% (HR 1,25; 95% ДІ: 1,07–1,46).9 Особливе збільшення (аж на 49%) ризику було виявлено при прийомі цих кислот у дозі >1 г/день (HR 1,49; 95% ДІ: 1,04–2,15), тобто такої, що використовується при лікуванні гіпертригліцеридемії.

Іншим цікавим питанням є важливість обмеження споживання натрію та збільшення споживання калію для профілактики СС хвороб. У «New England Journal of Medicine» опублікувано мета-аналіз даних  пацієнтів, що брали участь в 6 проспективних дослідженнях, в рамках яких здійснювалось спостереження за когортами здорових людей.10 Було виявлено, що збільшення екскреції натрію з сечею (приблизно еквівалентному добовому споживанню) на 1000 мг/добу (приблизно 43,5 ммоль, що відповідає 2,54 г хлориду натрію) призводить до збільшення ризику подій на 18% (HR 1,18; 95% ДІ: 1,08–1,29. Виявлено також зв’язок між споживанням калію та СС ризиком: він знижується на 18% (HR 0,82; 95% ДІ: 0,72–0,94) враз зі збільшенням екскреції калію із сечею приблизно на 1000 мг/добу (приблизно 25,6 ммоль/добу). Однак слід зазначити, що не виявлено статистично значущого зв’язку між споживанням натрію та ризиком смерті. Результати цікавого дослідження, що оцінює ефект зменшення споживання натрію та збільшення споживання калію, були представлені Neal та співавт.11 Автори рандомно віднесли 600 міст у Китаї до експериментальної або контрольної групи. В експериментальній групі учасники дослідження (всього 20 995 осіб) вживали кухонну сіль, збагачену калієм (містила 75% хлориду натрію і 25% хлориду калію). Дослідження тривало в середньому 4,7 роки. В експериментальній групі добова екскреція натрію із сечею (що приблизно відповідає добовій нормі споживання) знизилася приблизно на 15 ммоль (350 мг), тоді як екскреція калію зросла приблизно на 21 ммоль (803 мг). Ці зміни супроводжувалися зниженням артеріального тиску на 3,3/0,7 мм рт. ст. В експериментальній групі ризик смерті від усіх причин був нижчим на 12% (95% ДІ: 5–18%).

Останніми роками увагу дослідників також привернуло широке застосування добавок різних вітамінів, особливо вітаміну D. Цій проблемі був присвячений великий систематичний огляд 84 RCT, в яких сумарно взяли участь 739 803 людини. Було виявлено, що ні добавки вітаміну D або E, ні добавки кальцію не впливають на ризик смерті від будь-якої причини, ризик СС подій і ризик виникнення новоутворень.12 Добавки вітаміну A або β-каротину, натомість, підвищує ризик смерті від будь-якої причини на 6% (OR 1,06; 95% ДІ: 1,01–1,12), а добавка β-каротину — додатково ризик смерті від СС причин на 10% (1,10; 1,02–1,19) та виникнення раку легені на 20% (1,20; 1, 01–1,42). На цій підставі американські експерти не радять приймати добавки β-каротину та вітаміну Е для профілактики ССЗ.13 Водночас вони зазначають, що немає підстав для формулювання рекомендацій щодо вживання добавок вітаміну D, кальцію та використання полівітамінних препаратів. Крім того, вони вказують на можливість підвищення ризику розвитку сечокам’яної хвороби у людей, які приймають добавку вітаміну D.12,13

Крім складу і якості страв, значення має і спосіб їх вживання. Yuan SQ і співавт. у систематичному огляді з мета-аналізом показали, що швидке вживання їжі пов’язане з вищим ризиком розвитку метаболічного синдрому (OR 1,54; 95% ДІ: 1,27–1,86), центрального ожиріння (1,54; 1,37–1,73), а також підвищення артеріального тиску (1,26; 1,13–1,40) і підвищення рівня тригліцеридів (1,29; 1,18–1,42) та глюкози натще (1,16; 1,06–1,27).14

[...]