ESC 2020: гемотрансфузія у пацієнтів із анемією та інфарктом міокарда

Анемія у пацієнта з інфарктом міокарда (ІМ) є незалежним несприятливим прогностичним фактором серцевих подій та збільшення летальності. Лікування пацієнта з ІМ антитромбоцитарними та антикоагулянтними лікарськими засобами може ще більше посилити анемію.

Дослідження REALITY порівнювало дві стратегії переливання крові: рестриктивну (трансфузії розпочинали у пацієнтів із тяжкою анемією з Hb ≤8 г/дл, досягаючи цільової концентрації Hb 8–10 г/дл) з більш ліберальною (переливання крові розпочинали у пацієнтів із анемією середньої тяжкості та Hb ≤ 10 г/дл, у яких досягалась цільова концентрація Hb >11 г/дл). У дослідженні залучено 668 пацієнтів із 35-ти лікарень Франції та Іспанії з діагностованим ІМ з елевацією ST або без елевації ST та анемією (яка визначалась як Hb 7–10 г/дл у будь-який час при поступленні). Були виключені пацієнти з ІМ, асоційованим із втручанням на коронарних артеріях (після черезшкірного коронарного втручання або після аортокоронарного шунтування), або з кардіогенним шоком, або кровотечею, що загрожує життю.

Первинна клінічна кінцева точка включала серйозні несприятливі серцеві події (MACE), що виникали через 30 днів: смерть від будь-яких причин, інфаркт міокарда, інсульт або термінове ЧКВ через ішемію міокарда. Другою первинною кінцевою точкою був показник економічної ефективності через 30 днів.

Рестриктивна стратегія трансфузії не поступалася ліберальній стратегії щодо запобігання частоті MACE, які спостерігалися відповідно в 11,0 % (36 пацієнтів) у групі рестриктивної стратегії та у 14,0 % (45 пацієнтів) у групі ліберальної стратегії (різниця -3,0 %; 95% довірчий інтервал –8,4 до 2,4). Обидві стратегії були пов'язані з подібним прогнозом, включаючи виживаність без MACE (p=0,22), частоту розвитку MACE (11,1 % для групи рестриктивної стратегії і 14,2 % для групи ліберальної стратегії відповідно), смерть від будь-якої причини (5,6 % та 7,7 % відповідно), нефатальний ІМ (2,1 % та 3,1 % відповідно), нефатальний інсульт (0,6 % в обох групах) та необхідність термінової реваскуляризації (1,5 % та 1,9 %). У пацієнтів, які отримували лікування відповідно до рестриктивної, а не ліберальної стратегії, була менша ймовірність розвитку інфекції (рестриктивна 0,0 % vs ліберальна 1,5 %; p=0,03) або гострого пошкодження легенів (рестриктивна 0,3 % vs ліберальна 2,2 %; p=0,03).

Загальні витрати на 30-денне лікування були однаковими для обох стратегій (в середньому — 11 051 євро для рестриктивної стратегії та 12 572 євро для ліберальної стратегії, р=0,1). Однак аналіз економічної ефективності після врахування клінічних результатів показав, що рестриктивна стратегія характеризувалась вищою економічною ефективністю.

Дослідження REALITY є аргументом на підтримку використання рестриктивної стратегії переливання крові (Hb≤8 г/дл) у пацієнтів із анемією та ІМ. Рестриктивна стратегія сприяє раціональному використанню крові, є безпечною і принаймні настільки ж ефективною для запобігання 30-денним серцевим подіям, порівнюючи з ліберальною стратегією, і при цьому має вищу економічну ефективність.