Анемії

Анемія ― це зниження рівня гемоглобіну (Hb), гематокриту (Ht) і кількості еритроцитів у крові на >2 стандартних відхилення від норми. Поділ за ступенем вираженості:

1) легка ― Hb 10–12,0 г/дл у жінок, 13,5 г/дл у чоловіків;

2) середньої тяжкості ― Hb 8–9,9 г/дл;

3) тяжка ― Hb 6,5–7,9 г/дл;

4) загрозлива для життя ― Hb <6,5 г/дл.

Причини: втрата еритроцитів внаслідок кровотечі (гострої або хронічної) чи гемолізу, або зниження чи порушення еритропоезу.

Суб'єктивні та об'єктивні симптоми (загальні): незалежно від причини і різновиду анемії ― слабкість, швидка втомлюваність, порушення здатності до концентрації та уваги, біль голови і запаморочення, тахікардія і задишка (при тяжкій формі), блідість шкіри і слизових оболонок (жовтушність при гемолітичній анемії).

Характеристика еритроцитів (табл. 15.1-1) дозволяє провести початкову диференціацію причини анемії.

Таблиця 15.1-1. Класифікація анемій на підставі кількості ретикулоцитів (RC), середнього об’єму еритроцитів (MCV) та ширини розподілу еритроцитів за об’ємом (RDW)

MCV	RDW	RC ≥100 000/мкл	RC <100 000/мкл
мікроцитарна MCV ↓	Н	бета-таласемія	анемія хронічних захворювань (деякі випадки)
	↑	бета-таласемія	– залізо-дефіцитна анемія – вроджена сидеробластна анемія (деякі випадки)
нормоцитарна MCV (Н)	Н		– анемія хронічних захворювань – анемія при хронічній хворобі нирок – апластична анемія
	↑	– гостра постгеморагічна анемія – більшість гемолітичних анемій	– рання фаза залізодефіцитної анемії – В12-дефіцитна або фолієводефіцитна анемія – полідефіцитна анемія – мієлодиспластичний синдром
макроцитарна MCV ↑	Н	хронічні захворювання печінки	– хіміотерапія – алкоголізм – апластична анемія
	↑	– деякі імуногемолітичні анемії – хронічні захворювання печінки	– В12-дефіцитна або фолієводефіцитна анемія – мієлодиспластичний синдром
N — нормальне, ↑ підвищене, ↓ знижене