Третинний гіперпаратиреоз

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Третинний ГПТ — це поява гіперкальціємії внаслідок автономної надмірної гіперсекреції ПТГ у хворих з вторинним гіперпаритиреозом. Основна причина: неефективне лікування вторинного гіперпаратиреозу, яке призводить до тривалої стимуляції продукування ПТГ клітинами ПЩЗ та їх гіперплазії. Найчастіше спостерігається у хворих з ХХН, які лікувались діалізами; у пацієнтів після успішної трансплантації нирки необхідно передбачити підвищену секрецію ПТГ гіпертрофованими ПЩЗ (самостійно минає через кілька місяців після трансплантації у 90 % пацієнтів, інколи — протягом довшого часу).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Симптоми основного захворювання (найчастіше — пізньої стадії ХХН), гіперкальціємічного синдрому →розд. 19.1.6.2 і ниркової остеодистрофії →розд. 14.2. Нелікований третинний гіперпаратиреоз призводить до серцево-судинних ускладнень (кальцифікації судин і клапанів серця), кальцинатів у м'яких тканинах, важкої остеодистрофії, імунодефіциту та анемії, резистентної до лікування еритропоетином. Можуть відбуватись спонтанні розриви сухожилків м'язів. Виникає стійкий свербіж шкіри. Гіперпаратиреоз минає спонтанно у 90 % пацієнтів через декілька місяців після трансплантації нирки.

Допоміжні дослідження

1. Біохімічні дослідження: гіперкальціємія, висока концентрація ПТГ (>10 разів перевищує ВМН), гіперфосфатемія (у хворих з ХХН), суттєво підвищені показники кісткового ремоделювання (кісткової резорбції та формування).

2. Візуалізаційні дослідження: можуть виявити збільшення ПЩЗ та різноманітні кісткові зміни (такі, як при первинному ГПТ →розд. 10.2.1).

Діагностичні критерії

Гіперкальціємія у пацієнта з вторинним гіперпаратиреозом, після виключення інших причин гіперкальціємії →розд. 19.1.6.2.

ЛІКУВАННЯ

Фармакологічне лікування

Таке, як при вторинному гіперпаратиреозі.

Хірургічне лікування

Тотальна або субтотальна паратиреоїдектомія, якщо, незважаючи на консервативне лікування, концентрація ПТГ у плазмі становить >1000 пг/мл, гіперкальціємія >3 ммоль/л, пацієнта турбує нав'язливий свербіж шкіри, біль у кістках, кальцифікати у тканинах (у легенях, м'язах, шкірі) або тяжка міопатія. Ускладненням тотальної паратиреоїдектомії може бути адинамічна хвороба кісток.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie