Рак ниркової миски і сечоводу

Пухлини верхніх сечових шляхів розвиваються з перехідного епітелію сечовивідних шляхів (уротелiю) і становлять ≈5 % від усіх пухлин нирок.

Клінічна картина: найбільш поширеним симптомом є макрогематурія (у >75 % хворих). Порушення відтоку сечі (тромб або пухлина) є причиною ниркової кольки.

Діагностика: анемія в аналізі крові, в загальному аналізі сечі — мікрогематурія або макрогематурія; цитологічне дослідження сечі іноді дозволяє встановити діагноз. УЗД може виявити пухлину нирки, або гідронефроз. Класична урографія або pетроградна (висхідна) пієлографія показує дефект наповнення контрастом ниркової миски чи сечоводу, або гідронефроз. КТ із контрастуванням візуалізує невеликі пухлини ниркової миски і метастази в лімфатичні вузли або віддалені метастази. Уретероскопія виявляє пухлинy і дозволяє забрати матеріал для гістологічного дослідження. Для оцінки уражень лімфатичних вузлів проводять ПЕТ/КТ з 18F-фтордезоксиглюкозою. Диференційний діагноз: інші причини макрогематурії →розд. 1.10 або гідронефрозу →розд. 14.9.

Лікування: радикальна нефректомія з видаленням сечоводу і частини сечового міхура при усті сечоводу, а також прилеглих лімфатичних вузлів. В окремих пацієнтів (напр., пухлина єдиної нирки) → органозберігаюча операція нирки або уретеректомія. При занедбаному захворюванні або рецидиві → хіміотерапія, променева терапія або імунотерапія (пембролізумаб, атезолізумаб).