Неускладнений гострий пієлонефрит

визначеннявгору

Неускладнений гострий пієлонефрит (ГПН) є наслідком висхідної інфекції з нижніх сечових шляхів і викликається бактеріями, типовими для неускладненої ІСШ →розд. 14.10.3. Інфекція і запальний процес відносяться до чашково-мискової системи і прилеглої паренхіми мозкової речовини нирки.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКАвгору

Клінічна картина буває різною: від симптомів циститу (субклінічний ГПН, зустрічається у 30–50 % випадків неускладнених циститів) до уросепсису. У типових випадках протягом <24 год з’являються: біль у поперековій ділянці різної інтенсивності, нездужання, озноб і гарячка; можуть з’явитися дизурія, нудота та блювання. Під час фізикального огляду виявляють позитивний симптом Пастернацького (як правило, однобічний), а іноді також пальпаторну чутливість в гіпогастрії у зв’язку з циститом, який передував ГПН і триває далі.

У кожному випадку перед початком лікування зробіть загальний аналіз і посів сечі, а у госпіталізованих пацієнтів ― також посів крові. Майже завжди виявляється лейкоцитурія, посів сечі позитивний в 90 % випадків (зазвичай бактеріурія ≥105 КУО/мл). Проведіть УЗД органів сечовивідної системи всім госпіталізованим пацієнтам, при повторному епізоді ГПН і при сумнівах щодо діагнозу. Візуалізаційні дослідження також необхідні у разі гарячки, яка триває >48 год, і клінічного погіршення під час лікування.

ЛІКУВАННЯвгору

1. Неспецифічне лікування →розд. 14.10.1.

2. Антимікробне лікування: повинно ґрунтуватись на результатах посіву сечі і тривати протягом 7–14 днів, в залежності від використовуваного ЛЗ. До отримання результатів посіву призначте емпіричне лікування.

Пацієнтів з легкими симптомами, в задовільному загальному стані та які дотримуються медичних рекомендацій: можна лікувати амбулаторно.

1) ЛЗ першого ряду ― фторхінолони п/о (напр., ципрофлоксацин 500 мг 2 × на день протягом 7 днів або левофлоксацин 750 мг 1 × на день протягом 5 днів);

2) альтернативні ЛЗ (якщо не можна призначити ЛЗ першого ряду) п/о: цефподоксим 200 мг 2 × на день протягом 10 днів, цефтибутен 400 мг 1 × на день протягом 10 днів, котримоксазол 960 мг 2 × на день протягом 10 днів, амоксицилін з клавулановою кислотою 1,0 г 2 × на день протягом 10–14 днів.

Якщо резистентність позагоспітальних штамів E. coli до фторхінолонів складає ≥10 %, a також у разі призначення альтернативного ЛЗ → лікування почніть парентеральним введенням разової дози антибіотика тривалої дії (напр., цефтріаксон 1,0 г або добова дози аміноглікозиду).

Пацієнти, що потребують госпіталізації: госпіталізація показана у разі стійких випадків нудоти і блювання (особливо, коли вони викликають зневоднення), відсутності поліпшення, або наростання симптомів, незважаючи на амбулаторне лікування, сумнівів щодо діагнозу, вагітності. ЛЗ зазвичай вводять в/в, спочатку емпірично один з наступних антибіотиків:

1) фторхінолон ― зазвичай ципрофлоксацин 400 мг в/в кожні 12 год (не призначайте при вагітності);

2) аміноглікозид ― гентаміцин 5–7 мг/кг в/в 1 × на день або 1 мг/кг в/в кожні 8 год в монотерапії або з ампіциліном (1,0 г в/в кожні 6 год);

3) цефалоспорин III покоління, напр., цефтріаксон, 1–2 г в/в 1 × на день.

Лікування змінюють після отримання результатів посіву сечі і крові. Припинення гарячки і клінічне поліпшення (зазвичай протягом 72 год) ― це умова переходу на п/о прийом антибіотика, вибраного на підставі результатів мікробіологічних досліджень (не обов’язково тим самим, який застосовувався в/в). У пацієнток без наявності клінічних симптомів після лікування проведення контрольних досліджень зазвичай не є необхідним.