Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) 

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Захворювання міокарда, що характеризується розширенням лівого або/та правого шлуночка з порушенням скоротливої функції.

Причини: мутації генів, вірусна інфекція, токсини (у т. ч. алкоголь, хіміотерапевтичні засоби, у т. ч. антрацикліни, кокаїн), імунні порушення (системні захворювання сполучної тканини), ішемічна хвороба серця (за класифікацією ESC, до кардіоміопатій не належать ураження міокарда, спричинені коронарною хворобою, артеріальною гіпертензією або вадами серця), нервово-м'язові захворювання, метаболічні порушення.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Найчастіше симптоми застійної серцевої недостатності різного ступеня вираженості →розд. 2.19.1. Перебіг дуже різноманітний — від довгих безсимптомних періодів до швидко прогресуючої серцевої недостатності.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. РГ грудної клітки: кардіомегалія та симптоми застою у малому колі кровообігу.

2. Ехокардіографія: зазвичай розширення лівого шлуночка, рідше — також лівого передсердя і правого шлуночка, зменшення товщини стінок, недостатність мітрального та тристулкового клапанів, ФВЛШ <40–45 %; іноді — тромб у лівому шлуночку та явище спонтанного контрастування крові.

3. Катетеризація серця: не обов'язкова для постановки діагнозу ДКМП; з метою виключення ішемічної хвороби серця як причини змін у міокарді (коронарографія) або з метою вимірювання внутрішньосерцевого тиску, що допомагає оцінити запущеність хвороби, ефективність лікування, а також може бути придатним у разі проведення відбору хворого до трансплантації серця.

4. Ендоміокардіальна біопсія: показання виникають рідко, в основному, з метою виключення активного міокардиту при швидко прогресуючій серцевій недостатності.

Діагностичні критерії

На основі даних анамнезу та фізикального обстеження, а також ехокардіографічної картини, після виключення інших причин дилатації лівого шлуночка.

Диференційна діагностика

Перенесений інфаркт міокарда, вади серця.

ЛІКУВАННЯ

1. Етіотропне лікування: можливе, напр. при кардіоміопатії, спричиненій міокардитом →розд. 2.15; при кардіоміопатії, індукованій токсичними речовинами або ЛЗ необхідно ліквідувати етіологічний фактор.

2. Симптоматичне лікування: як при серцевій недостатності →розд. 2.19.1.