Синдром лізису пухлини

ВИЗНАЧЕННЯ Тa ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Синдром лізису пухлини — це комплекс загрожуючих життю метаболічних порушень, які виникають внаслідок швидкого розпаду клітин новоутвору. Він може розвинутись в перші дні хіміотерапії, що характеризуються великою проліфераційною активністю і великою вразливістю на хіміотерапію (особливо — лімфома Беркіта і гострий лімфобластний лейкоз), або спонтанно (дуже рідко). Під час раптового розпаду клітин новотвору з них виходить велика кількість калію, пуринів і фосфатів.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Симптоми відображують розвиток ускладнень, пов’язаних з метаболічними порушеннями: гостра ниркова недостатність (внаслідок випадання в осад кристалів сечової кислоти і фосфату кальцію), порушення ритму серця (внаслідок гіперкаліємії →розд. 19.1.4.2), тетанія (і інші симптоми гіпокальціємії →розд. 19.1.6.1). Порушення можуть виявлятись у прихованій формі (тільки в результатах лабораторних тестів).

Синдром лізису пухлини можна встановити у хворого с великою масою новоутвору, у якого розвинулася гостра ниркова недостатність, або з’явилися порушення ритму серця чи судоми разом із ствердженням не менше, ніж двох з нижченаведених метаболічних порушень: гіперурікемія (>15 мг/дл [893 мкмоль/л]), гіперфосфатемія (>8 мг/дл [2,56 ммоль/л]), гіперкаліємія, гіпокальціємія, або разом зі ствердженням в результатах лабораторних тестів зміни концентрації сечової кислоти, калію, фосфатів або кальцію на ≥25 % протягом 3 днів до або 7 днів після початку хіміотерапії.

Профілактика

1. Впродовж ≥2 днів перед хіміотерапією призначають алопуринол 600 мг/д і достатньо (3 л/м2/24 год) наводнюють хворого (діурез >3 л/24 год).

2. При лікуванні новоутворень гемопоетичної системи з гіперлейкоцитозомзважте лейкаферез. 

ЛІКУВАННЯ

1. При розвиненому синдромі застосовують: алопуринол (макс. до 500 мг/м2); введення розчинів 4–5 л/24 год разом з петльовим діуретиком (напр., фуросемід 30–80 мг в/в) так, щоб утримувати діурез >3 л/24 год.

2. Треба коригувати метаболічні порушення: гіперкаліємію →розд. 19.1.4.2, гіпокальціємію →розд. 19.1.6.1, гіперфосфатемію →розд. 19.1.7.2. Якщо утримується тяжка гіперурікемія (>15 мг/дл) → потрібно розглянути лікування расбуриказою зазвичай 0,2 мг/кг/добу.

3. У випадку розвитку гострої ниркової недостатності → треба контролювати об’єм введених розчинів і діурез, застосувати гемодіаліз (ефективно видаляє сечову кислоту).