Паразитарні кісти печінки

Паразитарні кісти печінки — в основному ехінококові кісти при інфікуванні 1 з 2 видів стрічкового гельмінта ехінокока: Echinococcus granulosus (однокамерний міхур [гідатіозний ехінококоз →розд. 18.5.4.1) або Echinococcus multilocularis (багатокамерний міхур [альвеолярний ехінококоз] →розд. 18.5.4.2).

Клінічні симптоми: спостерігаються у 8–78 % інфікованих і залежать від  локалізації кіст, їх розміру, ступеню розвитку і життєздатності паразита, а також від появи ускладнень захворювання. У більшості випадків (80–98 %) ехінококоз проявляється у вигляді поодинокої кісти печінки, причому у 60–75 % цих пацієнтів у правій долі. У випадку альвеолярного ехінококозу, окрім первинної кісти, розташованої в печінці, у ≈30 % пацієнтів внаслідок інфільтрації або віддалених метастазів виникають позапечінкові зміни.

Діагностика: підозра на основі візуалізаційних обстежень →табл. 7.17-1; ідентифікація етіологічного фактора →розд. 18.5.4.1, розд. 18.5.4.2.

Лікування: методом вибору є хірургічне видалення ехінококових кіст, особливо при альвеолярному ехінококозі. Виконують резекцію печінки (анатомічна або неанатомічна) або цистопери-цистектомію (резекція кісти без її вскриття). У спеціалізованих центрах можлива черезшкірна терапія ехінококозу. У пацієнтів з альвеолярним ехінококозом і дуже важкими, полівогнищевими змінами в паренхімі печінки, апріорі нерезекційними, або у випадку, коли перебіг захворювання призвів до печінкової недостатності, можна провести трансплантацію печінки.