Одиничний автономний вузол

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Одиничний автономний вузол — це аденома або гіперпластичнй вузол, з автономною активністю на сцинтиграфії, який зазвичай (але не завжди) призводить до гіпертиреозу. Найчастіше розвивається у результаті соматичної мутації рецептора ТТГ або гену, що кодує зчеплений з ним G-протеїн (його субодиницю α). На відміну від вузлового зобу не має зв'язку з дефіцитом йоду.

КЛІНІЧНА КАРТИНА

Симптоми гіпертиреозу схожі на симптоми при токсичному вузловому зобі — типовим є розвиток від гормонально-неактивного автономного вузла до вираженого гіпертиреозу →рис. 9.2-4.

Розвиток автономного вузла щитоподібної залози

Рисунок 4. Розвиток автономного вузла щитоподібної залози

ДІАГНОСТИКА

За допомогою сцинтиграфії; при об'єктивному обстежені та УЗД можна виявити одиничний вузол; секреція ТТГ може бути зниженою (але у межах норми), або пригніченою через надлишок ГЩЗ (субклінічний або явний гіпертиреоз →розд. 9.2). Автономний вузол ≤3 см, без клінічних ознак ризику, не вимагає ТАПБ.

ЛІКУВАННЯ

Лікуванням вибору є застосування 131I →табл. 9.2-3. Низький рівень ТТГ призводить до пригнічення йоднакопичувальної активності решти паренхіми (тому ризик розвитку гіпотиреозу після лікування невеликий) — 131I слід приймати після відміни тіонаміду, коли рівень ТТГ складатиме <0,1 мМО/л. Якщо є показання до ТАПБ (→розд. 9.4), то біопсія не повинна безпосередньо передувати лікуванню 131I, оскільки це може призвести до транзиторного (1–2 тиж.) пригнічення йоднакопичувальної здатності вузла. За відсутності тиреотоксикозу, при вузлах діаметром <3 см немає необхідності лікування; моніторинг ТТГ і контроль розмірів вузла на УЗД кожні 6–12 міс.; у деяких центрах із задовільним результатом використовуються ін'єкції етанолу у вузол. 

Таблиця 9.2-3. Методи лікування гіпертиреозу

Причина гіпертиреозу

ББ

T

131I

Оп

дифузний токсичний зоб (ДТЗ)

перший епізод

       

черговий рецидив

       

легка тиреоїдна орбітопатія

   

a

 

активна тиреоїдна орбітопатія помірного або тяжкого ступеня

       

зі встановленим діагнозом або з підозрою на злоякісний вузол

   

б

 

рецидив ДТЗ після оперативного лікування у минулому

       

вузловий токсичний зоб

невеликий зоб без стиснення дихальних шляхів, доброякісний процес

       

великий зоб, після біопсії вогнищевих уражень — доброякісний процес

       

зоб зі встановленим діагнозом або з підозрою на злоякісний вузол

   

б

 

одиничний автономний вузол

прицільна ТАПБ — доброякісне ураження або підозра на фолікулярну неоплазію без факторів ризику злоякісності

   

в

 

встановлено діагноз раку щитоподібної залози (дуже рідко)

   

б

 

йод-індукований гіпертиреоз

 

аміодарон-індукований гіпертиреоз

 

г

   

інші випадки

       

тиреоїдит

підгострий

       

тихий або післяпологовий (латентний)

       

на початкових стадіях тиреоїдиту Хашімото

       

гіпертиреоз у вагітниxд

 

e

   

субклінічний гіпертиреоз

     

є

      відсутність показів          ад’ювантний метод           метод, який застосовується            метод, якому надається перевага            протипоказаний метод

a З метою захисту перед збільшенням тяжкості орбітопатії призначають ГК п/о, найчастіше преднізолон у дозі 0,3–0,5 мг/кг м. т./добу (напр., 30 мг/добу) протягом 1 міс., а в подальшому поступово зменшують дозу таким чином, щоб відмінити ЛЗ протягом 3-х міс.

б Після оперативного лікування раку в цілому необхідно приймати 131I.

в Лікування 131I допускається також у випадку підозри на фолікулярну пухлину щитоподібної залози при прицільній ТАПБ, якщо немає клінічних ознак злоякісності. Ризик раку в істинному одиничному гарячому вузлі становить 2 % (його слід диференціювати від одиничної автономної ділянки при токсичному вузловому зобі).

г Залежно від типу; при I типі часто показане додаткове призначення перхлорату натрію, при II типі передусім застосовують ГК.

д Диференціюйте з тиреотоксикозом вагітних, який рідко потребує лікування.

e Використовуйте тільки в тому разі, якщо лікування необхідне, і у значно нижчих дозах; в I триместрі вагітності — бажано застосувати пропілтіоурацил.

є Лише, якщо показання до операції виникають через компресію або встановлення діагнозу злоякісного зобу.

ББ — β-блокатор, 131I — лікування радіоактивним йодом, Оп — операція на щитоподібній залозі, ТАПБ –тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія, T — тіонаміди (препарат першого ряду — тіамазол

ПРОГНОЗ

Ризик розвитку явного гіпертиреозу при наявності компенсованого або субтоксичного вузла становить 2–5 % протягом 6 років; адекватне лікування 131I уможливлює повну регресію гіпертиреозу. Ризик розвитку раку складає ≈2 %. 

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie