Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ вгору
Одиничний автономний вузол (хвороба Пламмера) — це аденома або гіперпластичнй вузол, з автономною активністю на сцинтиграфії, який зазвичай (але не завжди) призводить до гіпертиреозу. Найчастіше розвивається у результаті соматичної мутації рецептора ТТГ або гену, що кодує зчеплений з ним G-протеїн (його субодиницю α). На відміну від вузлового зобу не має зв’язку з дефіцитом йоду.
КЛІНІЧНА КАРТИНАвгору
Симптоми гіпертиреозу схожі на симптоми при токсичному вузловому зобі — типовим є розвиток від гормонально-неактивного автономного вузла до вираженого гіпертиреозу →рис. 9.2-4.
Рисунок 4. Розвиток автономного вузла щитоподібної залози
ДІАГНОСТИКАвгору
За допомогою сцинтиграфії. При об’єктивному обстежені та УЗД можна виявити одиничний вузол. Секреція ТТГ може бути зниженою (але у межах норми), або пригніченою через надлишок ГЩЗ (субклінічний або явний гіпертиреоз →розд. 9.2). Автономний вузол без клінічних ознак ризику як правило не вимагає прицільної ТАПБ.
ЛІКУВАННЯвгору
Лікуванням вибору є застосування 131I →табл. 9.2-3. Низький рівень ТТГ призводить до пригнічення йод-накопичувальної активності решти паренхіми (тому ризик розвитку гіпотиреозу після лікування невеликий) — 131I слід приймати після відміни тіоаміду, коли рівень ТТГ складатиме <0,1 мМО/л. Якщо є показання до прицільної ТАПБ (→розд. 9.4), то біопсія не повинна безпосередньо передувати лікуванню 131I, оскільки це може призвести до транзиторного (1–2 тиж.) пригнічення йоднакопичувальної здатності вузла. За відсутності тиреотоксикозу, при вузлах діаметром <3 см немає необхідності лікування; моніторинг ТТГ і контроль розмірів та наявності ознак ризику вогнищевого ураження на УЗД кожні 6–12 міс.; у деяких центрах із задовільним результатом використовуються ін’єкції етанолу у вузол.
ПРОГНОЗвгору
Ризик розвитку явного гіпертиреозу при наявності компенсованого або субтоксичного вузла становить 2–5 % протягом 6 років; адекватне лікування 131I уможливлює повну регресію гіпертиреозу. Ризик розвитку раку складає ≈2 %.