Одиничний автономний вузол

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Одиничний автономний вузол — це аденома або гіперпластичнй вузол, з автономною активністю на сцинтиграфії, який зазвичай (але не завжди) призводить до гіпертиреозу. Найчастіше розвивається у результаті соматичної мутації рецептора ТТГ або гену, що кодує зчеплений з ним G-протеїн (його субодиницю α). На відміну від вузлового зобу не має зв'язку з дефіцитом йоду.

КЛІНІЧНА КАРТИНА

Симптоми гіпертиреозу схожі на симптоми при токсичному вузловому зобі — типовим є розвиток від гормонально-неактивного автономного вузла до вираженого гіпертиреозу →рис. 9.2-4.

Рисунок 4. Розвиток автономного вузла щитоподібної залози

ДІАГНОСТИКА

За допомогою сцинтиграфії; при об'єктивному обстежені та УЗД можна виявити одиничний вузол; секреція ТТГ може бути зниженою (але у межах норми), або пригніченою через надлишок ГЩЗ (субклінічний або явний гіпертиреоз →розд. 9.2). Автономний вузол ≤3 см, без клінічних ознак ризику, не вимагає ТАПБ.

ЛІКУВАННЯ

Лікуванням вибору є застосування 131I →табл. 9.2-3. Низький рівень ТТГ призводить до пригнічення йоднакопичувальної активності решти паренхіми (тому ризик розвитку гіпотиреозу після лікування невеликий) — 131I слід приймати після відміни тіонаміду, коли рівень ТТГ складатиме <0,1 мМО/л. Якщо є показання до ТАПБ (→розд. 9.4), то біопсія не повинна безпосередньо передувати лікуванню 131I, оскільки це може призвести до транзиторного (1–2 тиж.) пригнічення йоднакопичувальної здатності вузла. За відсутності тиреотоксикозу, при вузлах діаметром <3 см немає необхідності лікування; моніторинг ТТГ і контроль розмірів вузла на УЗД кожні 6–12 міс.; у деяких центрах із задовільним результатом використовуються ін'єкції етанолу у вузол.

Таблиця 9.2-3. Методи лікування гіпертиреозу
Причина гіпертиреозу		ББ	T	131I	Оп
дифузний токсичний зоб (ДТЗ)	перший епізод
	черговий рецидив
	легка тиреоїдна орбітопатія			a
	активна тиреоїдна орбітопатія помірного або тяжкого ступеня
	зі встановленим діагнозом або з підозрою на злоякісний вузол			б
	рецидив ДТЗ після оперативного лікування у минулому
вузловий токсичний зоб	невеликий зоб без стиснення дихальних шляхів, доброякісний процес
	великий зоб, після біопсії вогнищевих уражень — доброякісний процес
	зоб зі встановленим діагнозом або з підозрою на злоякісний вузол			б
одиничний автономний вузол	прицільна ТАПБ — доброякісне ураження або підозра на фолікулярну неоплазію без факторів ризику злоякісності			в
одиничний автономний вузол	встановлено діагноз раку щитоподібної залози (дуже рідко)			б
йод-індукований гіпертиреоз	аміодарон-індукований гіпертиреоз		г
йод-індукований гіпертиреоз	інші випадки
тиреоїдит	підгострий
	тихий або післяпологовий (латентний)
	на початкових стадіях тиреоїдиту Хашімото
гіпертиреоз у вагітниxд			e
субклінічний гіпертиреоз					є
відсутність показів ад’ювантний метод метод, який застосовується метод, якому надається перевага протипоказаний метод
a З метою захисту перед збільшенням тяжкості орбітопатії призначають ГК п/о, найчастіше преднізон у дозі 0,3–0,5 мг/кг м. т./добу (напр., 30 мг/добу) протягом 1 міс., а в подальшому поступово зменшують дозу таким чином, щоб відмінити ЛЗ протягом 3-х міс. ^б Після оперативного лікування раку в цілому необхідно приймати 131I. в Лікування 131I допускається також у випадку підозри на фолікулярну пухлину щитоподібної залози при прицільній ТАПБ, якщо немає клінічних ознак злоякісності. Ризик раку в істинному одиничному гарячому вузлі становить 2 % (його слід диференціювати від одиничної автономної ділянки при токсичному вузловому зобі). г Залежно від типу; при I типі часто показане додаткове призначення перхлорату натрію, при II типі передусім застосовують ГК. д Диференціюйте з тиреотоксикозом вагітних, який рідко потребує лікування. ^e Використовуйте тільки в тому разі, якщо лікування необхідне, і у значно нижчих дозах; в I триместрі вагітності — бажано застосувати пропілтіоурацил. ^єЛише, якщо показання до операції виникають через компресію або встановлення діагнозу злоякісного зобу. ББ — β-блокатор, 131I — лікування радіоактивним йодом, Оп — операція на щитоподібній залозі, ТАПБ –тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія, T — тіонаміди (препарат першого ряду — тіамазол)

ПРОГНОЗ

Ризик розвитку явного гіпертиреозу при наявності компенсованого або субтоксичного вузла становить 2–5 % протягом 6 років; адекватне лікування 131I уможливлює повну регресію гіпертиреозу. Ризик розвитку раку складає ≈2 %.

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ
КЛІНІЧНА КАРТИНА
ДІАГНОСТИКА
ЛІКУВАННЯ
ПРОГНОЗ