Пункція черевної порожнини (лапароцентез)

Показання

1. Діагностичні: вперше діагностований асцит (у госпіталізованих та амбулаторних хворих), підозра на первинний бактеріальний перитоніт, кожен випадок госпіталізації пацієнта із асцитом, спричиненим цирозом.

2. Лікувальні: вступне лікування асциту 3-ого ступеня (одноразова евакуація рідини); асцит, стійкий до лікування діуретиками (необхідність повторних пункцій).

Протипоказання

ДВЗ-синдром або важкий (симптоматичний) геморагічний діатез, що не вдається контролювати призначенням вітаміну К і переливанням свіжозамороженої плазми, гострі захворювання органів черевної порожнини, які вимагають негайного хірургічного втручання, відсутність контакту з пацієнтом.

Ускладнення

Підшкірна гематома, розлитий перитоніт, пункція кишки або сечового міхура, кровотеча; лікувальна пункція — гіпотензія (спричинена переміщенням крові до декомпресованих вісцеральних судин), погіршення функції нирок, електролітні порушення.

Підготовка пацієнта

Свідома згода пацієнта. Перед маніпуляцією пацієнт повинен спорожнити сечовий міхур. Перед пункцією з лікувальною метою необхідно наповнити судинне русло — під’єднання краплинного введення 0,9 % розчину NaCl. При безсимптомних розладах системи згортання крові, профілактичне переливання свіжозамороженої плазми або тромбоконцентрату не є обов’язковим. Положення хворого напівсидячи (з припіднятим краніальним кінцем ліжка).

Забезпечення

1. Набір для підготовки операційного поля →розд. 24.2 та місцевої інфільтраційної анестезії →розд. 24.3.

2. Катетер з голкою для катетеризації периферичних вен (→розд. 24.5.2) Ø 1,2–1,7 мм (18–16 G, довжиною 45 мм, що дає можливість аспірувати рідину); у пацієнтів з ожирінням довша голка (набір для катетеризації центральних вен із одноканальним катетером або спеціальний набір для лапароцентезу).

3. Трьохходовий краник, система для краплинних введень і пляшка для збору рідини (якщо не використовується спеціальний набір для лапароцентезу).

4. Скальпель для розрізу шкіри, якщо використовуєте товстий катетер.

Місце пункції

У місці, де перкуторно встановлено присутність рідини, найкраще по серединній лінії 2–3 см нижче пупка або у нижній 1/3 лінії, яка з’єднує верхню передню ость клубової кістки із пупком з лівої сторони, рідше справа.

Техніка

1. Підготуйте операційне поле →розд. 24.2. Проведіть місцеву інфільтраційну анестезію шкіри, підшкірної клітковини і м’язів аж до очеревини 1 % або 2 % розчином лідокаїну →розд. 24.3.

2. Відтягніть шкіру вниз, введіть голку зі шприцом, постійно аспіруючи, аж до проколу очеревини і отримання рідини; введіть канюлю по голці (або введіть катетер по провіднику, так як при пункції перикарду).

3. Після діагностичного забору 50–100 мл або лікувальної декомпресії рідини, на місце пункції накладіть стерильну пов’язку.

Після маніпуляції

Призначте введення 8–10 г альбуміну в/в у вигляді 20 % розчину на кожен літр видаленої рідини >4–5 л.