Кардіологічні консультації перед некардіальними оперативними втручаннями

Вітольд Пітко-Пєткевіч, Войцєх Щеклік, Томаш Пасєрскі

Роль лікаря (кардіолога або інтенсивного терапевта) який проводить консультацію щодо функціонального стану серцево-судинної системи у хворих яких готують до некардіальної хірургічної операції, не повинна обмежуватись тільки дозволом на проведення хірургічного втручання, однак повинна включати

1) оцінку поточного стану пацієнта

2) оцінку потенційних ризиків пов’язаних з оперативним втручанням

3) планування алгоритму дій з метою зниження цього ризику.

Якщо консультуючий лікар вважатиме, що ризики пов’язані з операцією є дуже високими, він повинен розпочати співпрацю безпосередньо лікарем хірургом та анестезіологом.

Дуже ймовірно що, на ризик виникнення ускладнень при некардіальних хірургічних втручаннях меншим чином впливає вік пацієнта, а вирішальне значення має наявність захворювань серця, легень, нирок та ургентність операції.

Серйозні ускладнення зі сторони серцево-судинної системи виникають протягом 30 діб з дня операції в ≈6% пацієнтів віком >45 років та складають до 42% від загального числа несприятливих подій виникаючих в післяопераційному періоді. Найчастішим периопераційним ускладненням є інфаркт міокарду. Якщо він стається, то 30-денна смертність перевищує 11%.