Пневмоконіози

Історична довідка

1556 — перша згадка про захворювання легень внаслідок вдихання пилу у шахтарів (Agricola) 1700 — опис особливого виду астми та захворювань легень у шахтарів(Ramazzini) 1866 — впровадження терміну pneumoconiosis (Zenker) 1880 — опис уражень іншого характеру в легенях у шахтарів вугільних шахт та в осіб з експозицією на пил діоксиду кремнію в Польщі (Fabian) 1927 — впровадження терміну «азбестоз» (Cooke)

В И З Н А Ч Е Н Н Явгору

Пневмоконіози — це група з кільканадцяти захворювань, спричинених вдиханням пилу з фіброгенними властивостями. Згідно з визначенням Міжнародної Організації Праці (International Labour Office — ILO), «пневмоконіози характеризуються накопиченням в легеневій тканині скупчень пилу та реакцією легеневої тканини на його наявність». Пил означено як “аерозоль, який складається з твердих абіотичних частинок».

ЕПІДЕМІОЛОГІЯвгору

Частота діагностики пневмоконіозів є відмінною в різних країнах; вона залежить від частоти професійної експозиції, а також прийнятих критеріїв діагностики. У Польщі найчастіше діагностують силікоз, пневмоконіоз у шахтарів вугільних шахт та азбестоз (табл. II.H.1-1).

На теперішній час приблизна кількість хворих на пневмоконіози в Польщі — ≈10 000 осіб; частіше хворіють чоловіки. Близько 90 % випадків діагностується в осіб віком старше 40 років.