Мегалобластна анемія

лат. anaemia megaloblastica

англ. megaloblastic anaemia

Мегалобластна анемія характеризується наявністю макроцитарних еритроцитів (MCV зазвичай >100 фл), а у тяжких випадках часто анізоцитоз і пойкілоцитоз внаслідок порушення синтезу ДНК у клітинах кровотворної системи з приводу дефіциту вітаміну B12 (кобаламіну) чи фолієвої кислоти, які приймають участь у синтезі пуринових та піримідинових основ. Анемія є наслідком порушення продукції еритробластів, їх передчасного руйнування в кістковому мозку (неефективний еритропоез), а також скорочення тривалості життя патологічних еритроцитів у крові.