Седативні, снодійні та анксіолітичні засоби

До цієї групи входять барбітурати (зараз в основному використовуються для лікування в стаціонарі), похідні бензодіазепіну та препарати, які діють на той самий рецептор, що й похідні бензодіазепіну. Ці препарати мають депресивну дію на ЦНС шляхом пригнічення ГАМК-ергічної синаптичної передачі (барбітурати) або зв’язування з бензодіазепіновими рецепторами і таким чином посилюючи дію ГАМК (бензодіазепінів). Тому всі вони викликають порушення свідомості (аж до коми) і гальмують дихальний центр. Особливо часто ці препарати використовуються при маніпулятивних самоотруєннях («крик про допомогу» при суїцидальних спробах). Люди, залежні від цих препаратів, мають високий ризик як навмисного, так і ненавмисного отруєння (передозування пов’язане з розвитком толерантності до наркотиків). У випадках значного порушення свідомості або будь-яких розладів дихання пацієнта слід лікувати під посиленим наглядом.