Запис здійснено під час 6th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM).
Д-р Юрген Флоге (Jürgen Floege) — професор медицини і директор відділу нефрології та клінічної імунології в університетській лікарні RWTH Aachen (Німеччина), заслужений співробітник Європейської ниркової асоціації та Європейської асоціації діалізу і трансплантації (European Renal Association — European Dialysis and Transplant Association (ERA-EDTA).
Які 3 найважливіші останні досягнення, вагомі для щоденної практики в нефрології, ви б назвали?
Jürgen Floege, MD, PhD: 3 найважливіших нещодавніх досягнень у нефрології… Номер 1 для мене, безсумнівно, цього року — це публікація 3-х головних клінічних настанов групи KDIGO. KDIGO — Kidney Diseases: Improving Global Outcomes — некомерційна організація, яка надає рекомендації по всьому світу. Клінічна настанова № 1, яку щойно оновили, стосується цукрового діабету і нирок, звісно, з набагато більшим акцентом на інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (SGLT-2). Клінічна настанова № 2, щойно оновлена й опублікована, стосується артеріального тиску при хронічній хворобі нирок, що дає вам цілі, до яких ви повинні прагнути. У вересні ми опублікуємо великі клінічні настанови щодо всіх клубочкових захворювань, наприклад, гломерулонефриту, васкуліту та вовчакового нефриту [на момент публікації інтерв’ю ці клінічні настанови вже були опубліковані, і їх можна переглянути тут]. І це встановить світовий стандарт щодо лікування цих захворювань.
Прогрес номер 2, безсумнівно, для нефрології — це впровадження інгібіторів SGLT-2 та усвідомлення того, що інгібітори SGLT-2, ймовірно, є не лише протидіабетичними препаратами, але можуть стати «засобом для кожного з хронічною хворобою нирок», як-от інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) та блокатори рецепторів ангіотензину (БРА). Зараз ми маємо дуже хороші дані: дослідження DAPA-CKD та EMPA-KIDNEY вийде наступного року, але дані показують, що інгібітори SGLT-2 також діють при недіабетичних захворюваннях нирок, оскільки вони, здається, мають дуже виражений нефропротекторний ефект, і ви можете додати їх до блокаторів ренін-ангіотензинової системи (РАС) при дуже малій кількості побічних ефектів.
І номер 3 з точки зору досягнень, принаймні для мене, це весь розвиток інгібування комплементу. Ми вже використовуємо екулізумаб — я говорив про це у своїй лекції — нещодавно ми додали в арсенал равулізумаб, форму [анти-]C5 антитіла тривалої дії, але лише кілька днів тому з’явилась публікація дослідження ADVOCATE, де зараз ми використовуємо антагоніст рецептора C5a, авакопан, при васкуліті, асоційованому з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (ANCA). І я вважаю — і я абсолютно впевнений — що в наступні роки ми побачимо набагато більше ситуацій, коли можна буде застосувати високоспецифічну терапію, націлену на комплемент. І ми матимемо нову терапію захворювань нирок, імунних захворювань, яка може бути набагато, набагато більш прицільною, ніж високі дози кортикостероїдів, які ми застосовували. Отже, для мене це три ключові досягнення цього року.