Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуПримітка: Огляд публікацій включає період з 11.05.2020 р. по 15.04.2021 р.
Основні досягнення аритмології на основі огляду публікацій за період 11.05.2020–15.04.2021 р.:
1. Дослідження VITAL Rhythm не підтвердило гіпотезу, згідно з якою добавки з ейкозапентаєновою кислотою/докозагексаєновою кислотою або вітаміном D знижують ризик фібриляції передсердь.
2. Європейський реєстр EORP AF підтвердив правильність ведення фібриляції передсердь відповідно до схеми ABC, оскільки це зменшило ризик серцево-судинних подій та смерті. Схема ABC включає: профілактику тромбоемболічних ускладнень (A — Anticoagulation/Avoid stroke), контроль симптомів завдяки регуляції частоти ритму шлуночків і/або відновленню синусового ритму та його збереженню (B — Better symptom control) та менеджмент супровідних захворювань і факторів ризику (C — Comorbidities/Cardiovascular risk factor management).
3. У дослідженні mAFA II у пацієнтів, які застосовували мобільний застосунок Atrial Fibrillation App, виявлено знижений ризик ішемічного інсульту, периферичної емболії, смерті від будь-якої причини або повторної госпіталізації.
4. У дослідженні RIVER у пацієнтів із фібриляцією передсердь та біопротезом мітрального клапана ривароксабан не поступався варфарину щодо середнього часу до смерті, серйозних серцево-судинних подій або серйозних кровотеч.
5. Завдяки дослідженню PRAGUE-17 ми знаємо, що оклюдер вушка лівого передсердя не поступався пероральним антикоагулянтам не антагоністам вітаміну К у запобіганні серйозним та залежним від фібриляції передсердь серцево-судинним і неврологічним подіям та кровотечам.
6. Результати дослідження RATE-AF вказують на те, що дигоксин можна розглядати як лікарський засіб першої лінії для контролю частоти ритму шлуночків у пацієнтів старшого віку зі стійкою (постійною) фібриляцією передсердь і симптомами серцевої недостатності.
7. Дослідження EAST-AFNET 4 показало, що у пацієнтів із фібриляцією передсердь та супутніми серцево-судинними розладами рання стратегія боротьби за синусовий ритм пов'язана з меншим ризиком розвитку серцево-судинних подій, порівнюючи зі стандартною тактикою дій.
8. Серед пацієнтів із пароксизмальною симптомною фібриляцією передсердь, які отримували лікування у рамах дослідження STOP AF First, балонна кріоабляція — як перша стратегія лікування — була безпечною та ефективнішою, ніж антиаритмічні препарати.
9. Дослідження EARLY-AF показало, що серед пацієнтів із пароксизмальною симптомною фібриляцією передсердь, які отримували перше лікування з приводу аритмії, рецидиви передсердних тахіаритмій спостерігались значно рідше у тих, хто переніс балонну кріоабляцію, ніж у тих, хто отримував фармакологічне лікування, що підтверджувалося постійним моніторингом серцевого ритму за допомогою імплантованого реєстратора.
10. Дослідження CONVERGE показало, що гібридна абляція має задовільний профіль безпеки та вищу ефективність, порівнюючи з виключно ендокардіальною абляцією у пацієнтів із персистуючою фібриляцією передсердь.
11. Міжнародна група експертів розробила нову модель оцінки ризику шлуночкових аритмій/раптової серцевої смерті у пацієнтів із синдромом Бругада, включаючи такі фактори ризику, як: синкопе — ймовірно аритмогенне, спонтанний 1-й тип на ЕКГ, рання реполяризація, 1-й тип ЕКГ у відведеннях із кінцівок.
12. Довготривале спостереження за пацієнтами з дослідження SCD-HeFT показало, що поліпшення виживаності завдяки імплантації кардіовертера-дефібрилятора спостерігається лише у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією класу II за NYHA.
13. Результати дослідження PRAETORIAN показали, що використання підшкірного кардіовертера-дефібрилятора (S-ICD) у пацієнтів без показань для серцевої стимуляції не поступається застосуванню трансвенозної системи.
14. У мультицентровому обсерваційному дослідженні було показано, що стимуляцію ділянки лівої гілки пучка Гіса (LBBAP) можна ширше застосовувати і вона може бути альтернативою для бівентрикулярної стимуляції.
15. У дослідженні MARVEL 2 було встановлено, що у пацієнтів із синусовим ритмом та атріовентрикулярною блокадою III° оцінюваний алгоритм забезпечує ефективну стимуляцію в режимі VDD навіть у 89 % досліджуваних.
Hindricks G., Potpara T., Dagres N. i співавт.: ESC Scientific Document Group. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio‑Thoracic Surgery (EACTS). Eur. Heart J., 2021; 42: 373–498
Albert C.M., Cook N.R., Pester J. i співавт.: Effect of marine omega‑3 fatty acid and vitamin D supplementation on incident atrial fibrillation: a randomized clinical trial. JAMA, 2021; 325: 1061–1073
Proietti M., Lip G.Y.H., Laroche C. i співавт.; ESC‑EORP Atrial Fibrillation General Long‑Term Registry Investigators Group: Relation of outcomes to ABC (Atrial Fibrillation Better Care) pathway adherent care in European patients with atrial fibrillation: an analysis from the ESC‑EHRA EORP Atrial Fibrillation General Long‑Term (AFGen LT) Registry. Europace, 2021; 23: 174–183
Guo Y., Guo J., Shi X. i співавт.: Mobile health technology‑supported atrial fibrillation screening and integrated care: a report from the mAFA‑II trial Long‑term Extension Cohort. Eur. J. Intern. Med., 2020; 82: 105–111
Guimarães H.P., Lopes R.D., de Barros E. i співавт.: Rivaroxaban in patients with atrial fibrillation and a bioprosthetic mitral valve. N. Engl. J. Med., 2020; 383: 2117–2126
Osmancik P., Herman D., Neuzil P. i співавт. Left atrial appendage closure versus direct oral anticoagulants in high‑risk patients with atrial fibrillation. J. Am. Coll. Cardiol., 2020; 75: 3122–3135
Kotecha D., Bunting K.V., Gill S.K. i співавт.: Rate Control Therapy Evaluation in Permanent Atrial Fibrillation (RATE‑AF) team. Effect of digoxin vs bisoprolol for heart rate control in atrial fibrillation on patient‑reported quality of life: The RATE‑AF randomized clinical trial. JAMA, 2020; 324: 2497–2508
Kirchhof P., Camm A.J., Goette A. i співавт.: Early rhythm‑control therapy in patients with atrial fibrillation. N. Engl. J. Med., 2020; 383: 1305–1316
Wazni O.M., Dandamudi G., Sood N. i співавт.: Cryoballoon ablation as initial therapy for atrial fibrillation. N. Engl. J. Med., 2021; 384: 316–324
Andrade J.G., Wells G.A., Deyell M.W. i співавт.: Cryoablation or drug therapy for initial treatment of atrial fibrillation. N. Engl. J. Med., 2021; 384: 305–315
De Lurgio D.B., Crossen K.J., Gill J. i співавт.: Hybrid convergent procedure for the treatment of persistent and long‑standing persistent atrial fibrillation: Results of CONVERGE clinical trial. Circ. Arrhythm. Electrophysiol., 2020; 13: 009 288
Honarbakhsh S., Providencia R., Garcia‑Hernandez J. i співавт.: A primary prevention clinical risk score model for patients with Brugada syndrome (BRUGADA‑RISK). JACC Clin. Electrophysiol., 2021; 7: 210–222
Poole J.E., Olshansky B., Mark D.B. i співавт.: Long‑term outcomes of implantable cardioverter‑defibrillator therapy in the SCD‑HeFT. J. Am. Coll. Cardiol., 2020; 76: 405–415
Knops R.E., Olde Nordkamp L.R.A., Delnoy P.H.M. i співавт.: Subcutaneous or transvenous defibrillator therapy. N. Engl. J. Med., 2020; 383: 526–536
Vijayaraman P., Ponnusamy S., Cano Ó. i співавт.: Left bundle branch area pacing for cardiac resynchronization therapy: results from the international LBBAP collaborative study group. JACC Clin. Electrophysiol., 2021; 7: 135–147
Steinwender C., Khelae S.K., Garweg C. i співавт.: Atrioventricular synchronous pacing using a leadless ventricular pacemaker: results from the MARVEL 2 study. JACC Clin. Electrophysiol., 2020; 6: 94–106



