Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) у запитаннях і відповідях — 2-га част. Алгоритм дій щодо осіб, які мали контакт з особами, зараженими вірусом, що викликає COVID-19, на основі рекомендацій ECDC (2020)

Документ “European Centre for Disease Prevention and Control: Public health management of persons having had contact with cases of novel coronavirus” можна застосовувати разом з рекомендаціями Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) щодо тактики дій у домашніх умовах відносно осіб із підозрою на зараження коронавірусом SARS-CoV-2, які звертаються зі слабко-вираженими проявами інфекції, а також тактики дій щодо контактних осіб.

Від Редакції: Термін „COVID-19 case” („випадок COVID-19”) стосується визначення випадку для потреб санітарно-епідеміологічного нагляду. Клінічні настанови стосуються ситуації контакту з особами, у яких підтверджено зараження вірусом SARS-CoV-2, незалежно від того, чи розвинулась клінічна симптоматика COVID-19. У тексті актуального перекладу документу такі особи визначено, як особи, заражені вірусом, що викликає COVID-19.

Скорочення: COVID-19 (англ. Corona-Virus-Disease-2019, коронавірусна хвороба) — хвороба, викликана вірусом SARS-CoV-2,  ВООЗ — Всесвітня Організація Охорони Здоров'я, ЄЕЗ — Європейська економічна зона, ЄС — Європейський Союз, SARS-CoV-2 (severe acute respiratory syndrome coronavirus 2) — коронавірус синдрому гострої дихальної недостатності 2 

Хто відповідно до визначення є контактною особою?

Контактна особа при випадку COVID-19 — це особа, в якої на даний момент не спостерігаються симптоми, та яка контактувала (достовірно або ймовірно) з особою, зараженою вірусом, що викликає COVID-19. Ризик зараження залежить від ступеня ризику контакту, на якому, в свою чергу, базується вибір різновиду моніторингу. Визначення ступеня ризику контакту може бути складним і вимагає збору анамнезу від зараженої особи.

1. Контакт високого ризику (тісний контакт*):

1) особа, яка проживає у тому ж домашньому господарстві, що й особа, заражена вірусом, який викликає COVID-19

2) особа, що мала прямий фізичний контакт з особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19 (напр. через рукостискання)

3) особа, яка мала прямий незахищений контакт з інфікованими виділеннями особи, зараженої вірусом, який викликає COVID-19 (напр. контакт з мокротинням кашляючої особи, або доторкування незахищеними руками носових хусточок, якими користувалась така особа)  

4) особа, що контактувала обличчям до обличчя з особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19, на відстані ≤2 м,2 а контакт тривав >15 хвилин

5) особа, що перебувала у закритому приміщенні (напр. у шкільному класі, кімнаті для нарад, залі очікування в лікарні, тощо) з особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19, впродовж ≥15 хвилин і на відстані <2 метрів

6) працівник охорони здоров'я чи інша особа, яка безпосередньо піклується особою,  зараженою вірусом, який викликає COVID-19, чи працівник лабораторії, який виконував роботу зі зразками, забір яких проведено від  особи, зараженої вірусом, який викликає COVID-19, без застосування рекомендованих засобів індивідуального захисту, або за наявності ризику їх неправильного застосування3

7) особа, що подорожувала літаком, сидячи на відстані до 2-х місць (у кожному напрямку), особа, яка спільно подорожувала або піклувалась особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19, або члени бортового персоналу, які обслуговують салон пасажирської кабіни літака, в якому сиділа особа, заражена вірусом, який викликає COVID-194 (якщо ступінь тяжкості симптомів або пересування такої особи вказують на вищий ступінь ризику, у такому разі особами з тісного контакту можна вважати усіх пасажирів, подорожуючих у даному салоні пасажирської кабіни літака або в цілому літаку)

* На основі: Global Surveillance for human infection with coronavirus disease (COVID-2019) – Interim guidance. Available from: https://www.who.int/publications-detail/global -surveillance-for-human-infection-with-novel-coronavirus-(2019-ncov)

2. Контакт низького ризику (випадковий контакт):

1) особа, що перебувала у закритому приміщенні з особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19, впродовж <15 хвилин і на відстані >2 метрів

2) особа, що контактувала обличчям до обличчя з особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19, впродовж <15 хвилин і на відстані >2 метрів

3) особа, яка подорожувала разом із особою, зараженою вірусом, який викликає COVID-19, у будь-якому транспортному засобі.  

Триваліший контакт збільшує ризик передачі інфекції. 15-хвилинний ліміт було обрано довільно для практичних цілей. На основі індивідуальної оцінки ризику державні органи у сфері громадського здоров'я можуть розглянути доцільність розширення діапазону відстеження контактів та відповідної тактики дій щодо осіб, які мали коротший контакт з випадком COVID-19.

3. Працівники охорони здоров'я

Працівники охорони здоров'я, які піклуються пацієнтами, зараженими вірусом, який викликає COVID-19, у лікарнях на території ЄС/ЄЕЗ повинні бути зареєстровані та за ними повинен здійснюватись моніторинг відповідно до принципів та процедур щодо обстеження працівників, які є діючими у країні, в якій вони працюють. З огляду на високий ризик передачі інфекції в медичних установах та відповідно до рекомендацій інших організацій10 запропоновано наступні принципи, які стосуються тактики дій у випадку працівників охорони здоров'я.

Незахищений контакт (експозиція високого ризику):

1) активний моніторинг упродовж 14 днів та 

2) тимчасове призупинення виконання професійних обов'язків впродовж 14 днів після останнього контакту.

Захищений контакт із використанням рекомендованих засобів індивідуального захисту:

1) самостійний моніторинг і самоізоляція у разі появи симптомів з боку дихальної системи

2) без тимчасового призупинення виконання професійних обов'язків.

                                      (натисніть на рисунок, щоб його збільшити)

Рисунок 1.

Яким є алгоритм дій щодо осіб, які перебували в контакті з особою із ймовірною або підтвердженою COVID-19?

На рисунку представлено принципи моніторингу контактних осіб і тактики дій, яку необхідно застосувати. У залежності від ситуації, державні органи у сфері громадського здоров'я, можуть підтримувати, сприяти чи вводити додаткові обмеження (напр. добровільне обмеження контактів з іншими особами або уникання контактів із великими групами осіб).5

Відстеження контактних осіб та застосування щодо них відповідної тактики обумовлено найновішими доступними даними, які описано нижче.

1. Актуальні оцінки вказують на те, що медіана інкубаційного періоду становить 5–6 днів, а верхня межа діапазону складає 14 днів. У нещодавно проведеному дослідженні з застосуванням моделювання підтверджено, що й надалі раціонально вважати, що інкубаційний період складає ≥14 днів.6,7

2. Вважається, що особа, заражена вірусом, який викликає COVID-19, є максимально контагіозною в період наявності симптомів, однак може бути контагіозною ще до їх появи.

3. Вважається, що передача інфекції відбувається здебільшого повітряно-крапельним шляхом. На даний момент й досі невідомо, чи передача може здійснюватися повітряно-пиловим чи фекально-оральним шляхом.

4. На основі доступних даних щодо частої трансмісії інфекції в установах охорони здоров'я („внутрішньолікарняних”) пропонується застосувати додаткові захисні дії щодо працівників охорони здоров'я. Із серії 138 випадків у лікарні Чжуннань в Ухані передача інфекції в лікарні підозрювалась у 40 (29 %) працівників охорони здоров'я і 17 (12,3 %) госпіталізованих пацієнтів.9

Яка тактика дій щодо контактних осіб є найважливішою?

Контактні особи високого ризику:

1) активний моніторинг, який здійснюється державними органами у сфері громадського здоров'я, впродовж ≥14 днів після останнього контакту

2) щоденний моніторинг щодо появи симптомів COVID-19, зокрема гарячки (незалежно від її рівня), кашлю чи труднощів під час дихання

3) уникання контактів з іншими особами

4) уникання подорожей

5) забезпечення можливості службам здійснювати контакт з метою активного моніторингу

Контактні особи низького ризику:

1) самостійний моніторинг щодо появи симптомів COVID-19, зокрема гарячки (незалежно від її рівня), кашлю чи труднощів під час дихання , впродовж 14 днів після останнього контакту

2) залежно від ситуації державні органи у сфері громадського здоров'я можуть застосувати додаткові заходи, які не перераховані у даному списку.

Контактні особи, незалежно від того, чи це стосується контакту високого чи низького ризику, повинні негайно застосувати самоізоляцію та сконтактуватись зі службами охорони здоров'я у разі появи будь-якого симптому впродовж 14 днів після контакту.

Якщо впродовж 14 днів після останнього контакту не виникнуть жодні симптоми, вважається, що у контактної особи вже відсутній ризик захворіти на COVID-19. Застосування актуальних рекомендацій може бути змодифіковане державними органами у сфері громадського здоров'я в залежності від оцінки ризику щодо окремих осіб, заражених вірусом, який викликає COVID-19, та контактних осіб.