Ендокринологія — досягнення 2019/2020. Гонади

Примітка: Огляд публікацій включає період з 10.03.2019 р. до 6.03.2020 р.

Скорочення: ВААРТ — високоактивна антиретровірусна терапія, ГК — глюкокортикоїди, ГР — гормон росту (соматотропний гормон, соматотропін), ХГЛ — хоріонічний гонадотропін людини, МЩК — мінеральна щільність кісток, ААС (anabolic–androgenic steroids) — андрогенні анаболічні стероїди, HSDD (hypoactive sexual desire disorder) — гіпоактивний розлад сексуального потягу.

Лікування тестостероном у жінок

У 2019 була опублікована глобальна позиція щодо застосування терапії тестостероном у жінок, підписана 11 науковими товариствами, включаючи International Menopause Society, The Endocrine Society і European Menopause and Andropause Society.1 Автори відзначають, що вимірювання рівнів вільного тестостерону прямими методами й надалі є недостовірними в діапазоні концентрацій, що спостерігаються у жінок. Тому концентрацію загального тестостерону слід визначати методом рідинної або газової хроматографії або мас-спектрометрії. Єдиним показанням до застосування терапії тестостероном у жінок у постменопаузі є діагноз гіпоактивного розладу сексуального потягу (HSDD), що базується на діючих критеріях, і постановці якого передує ретельна клінічна оцінка та психологічна консультація. Не встановлено граничного значення концентрації тестостерону в сироватці крові, на підставі якого можна поставити діагноз HSDD. Лікування тестостероном можна використовувати як в комбінації з терапією естрогенами, так і в монотерапії. Його не слід рекомендувати з будь-яких інших показань, в тому числі з метою збільшення МЩК, поліпшення пропорцій складу тіла, когнітивних функцій або лікування депресивних розладів. Дози тестостерону слід підбирати так, щоб зберігати фізіологічну концентрацію цього гормону для пременопаузального періоду. Якщо препарати для жінок недоступні, можна використовувати препарати, призначені для чоловіків, після відповідного коригування дозування. Концентрацію загального тестостерону в сироватці потрібно оцінювати до початку лікування і контролювати кожні 3–6 тижнів під час лікування. Якщо через 6 місяців поліпшення не спостерігається, лікування слід припинити. Немає жодних рекомендацій щодо застосування тестостерону для лікування сексуальних дисфункцій у жінок в пременопаузі. Використання дегідроепіандростерону в жінок у постменопаузі з HSDD і з нормальною функцією надниркових залоз не рекомендується, оскільки це не призводить до підвищення лібідо та не поліпшує сексуальні функціі.1

Гінекомастія

Варто звернути увагу на клінічні настанови European Academy of Andrology щодо лікування гінекомастії.2 Вона часто виникає в період немовляти і зазвичай проходить протягом першого року життя, крім цього вона спостерігається майже у половини хлопчиків у пубертатному періоді, в яких у >90 % випадків самостійно регресує протягом 24 місяців. У дорослих чоловіків з гінекомастією причину вдається виявити в 45–50 % випадків. Варто розуміти, що на додаток до численних добре відомих причин гінекомастії велике значення має зловживання андрогенними анаболічними стероїдами (ААС), яке стосується >6 % чоловіків. Прийняті ними препарати часто містять дуже великі або невизначені дози ААС, а також можуть містити домішки. Крім того, чоловіки, які зловживають ААС, часто також використовують гормон росту (ГР), глюкокортикоїди (ГК) і хоріонічний гонадотропін (ХГЧ). Гінекомастія також може бути викликана вживанням маріхуани, амфетаміну, героїну і, звичайно, зловживанням алкоголем. Вона також може бути ускладненням деяких нових методів лікування, включаючи ВААРТ, і, можливо, лікування іматинібом.

При діагностиці гінекомастії рекомендується проводити УЗД яєчок, оскільки сама пальпація має низьку чутливість при діагностиці пухлин яєчок. Також необхідно визначити в сироватці концентрації: тестостерону, естрадіолу, глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину, ХГЧ, α-фетопротеїну, а також функціональні параметри нирок і печінки. Терапія тестостероном рекомендується тільки чоловікам із дефіцитом цього гормону. Рутинне використання селективних модуляторів естрогенових рецепторів, інгібіторів ароматази або неароматизованих андрогенів для лікування гінекомастії не рекомендується. Проте тамоксифен може використовуватися при болючій гінекомастії з недавнім дебютом.2