Дапагліфлозин та розвиток цукрового діабету типу 2

Журнал „Diabetes Care” опублікував звіт, що обговорює вплив дапагліфлозину на розвиток цукрового діабету 2-го типу у групі пацієнтів із серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду (HFrEF) без цукрового діабету, залучених у дослідження DAPA-HF.

Групу з 2605 пацієнтів із серцевою недостатністю HFrEF, без раніше діагностованого цукрового діабету та з HbA1c <6,5% на початку дослідження, було рандомізовано у групу, що отримувала плацебо, або в групу, в якій застосовувався дапагліфлозин у дозі 10 мг на день. У рамах порівняння терапевтичних груп, оцінених за моделлю пропорційних ризиків Кокса, у цьому експлораторному аналізі даних вперше діагностований діабет діагностували за допомогою періодичних тестів на HbA1c.

На початку дослідження середній рівень HbA1c становив 5,8%. Через 8 місяців зміни були мінімальними — у групі дапагліфлозину різниця, скоригована щодо плацебо, складала -0,04%. Під час спостереження з середньою тривалістю 18 місяців цукровий діабет розвинувся у 93 із 1307 пацієнтів (7,1%) у групі плацебо та у 64 з 1298 (4,9%) у групі дапагліфлозину. Дапагліфлозин знизив частоту розвитку цукрового діабету на 32 % (співвідношення ризиків 0,68, 95% ДІ 0,50–0,94; р = 0,019). Більше 95 % учасників, у яких розвинувся цукровий діабет 2-го типу, мали предіабет на початковому етапі дослідження (HbA1c 5,7–6,4%). Учасники дослідження DAPA-HF, у яких розвинувся цукровий діабет, мали вищу пізню летальність, ніж ті, у кого не було цукрового діабету. 

У цьому експлораторному аналізі даних пацієнтів із HFrEF лікування дапагліфлозином зменшило частоту нових випадків цукрового діабету. Ця потенційна користь вимагає підтвердження в довгострокових дослідженнях та дослідженнях із залученням людей без серцевої недостатності.