Нейроендокринні пухлини

Нейроендокринні пухлини (НЕП; neuroendocrine neoplasms — NEN) розвиваються з клітин дифузної ендокринної системи (APUD-системи), у ≈70 % випадків — у підшлунковій залозі та ШКТ (GEP-NEN); можуть бути активними (секретують гормони) і не активними (не секретують гормони). 

У визначенні «нейроендокринні пухлини (НЕП)» поняття «пухлин» відноситься до широкого діапазону новоутворень різного ступеня диференціації: від високодиференційованих нейроендокринних пухлин (NET) у ступенях від G1 до G3 до низькодиференційованих нейроендокринних карцином (НЕК), натомість «нейроендокринні» визначає характерну рису, котра вказує на експресію нейроендокринних маркерів у клітинах цих пухлин.

Всі НЕП є злоякісними новоутвореннями (ВООЗ 2010). Залежно від ступеня диференціації та ступеня гістологічної зрілості, визначеної на підставі відсотка клітин з антигеном Ki-67 та/або мітотичного індексу, розрізняють (за класифікацією ВООЗ 2022):

1) високодиференційовані нейроендокринні новоутворення (НЕП):

a) G1 NET — нейроендокринні новоутворення G1 (Ki-67 <3 % i/або <2 мітози/2 мм2);

б) G2 NET — нейроендокринні новоутворення G2 (Ki-67 3–20 % i/або 2–20 мітозів/2 мм2);

в) G3 NET — нейроендокринні новоутворення G3 (Ki-67 >20 % i/або >20 мітозів/2 мм2); характеристики задовільної диференціації клітин;

2) НЕК — нейроендокринні карциноми (Ki-67 >20 % [часто >70 %] i/або >20 мітозів/2 мм2, їх поділяють на 2 групи: дрібноклітинні карциноми (small cell neuroendocrine carcinoma — SCNEC) або великоклітинні карциноми (large cell neuroendocrine carcinoma — LCNEC).

Рідко зустрічаються змішані новоутворення — MiNEN (mixed neuroendocrine non­‑neuroendocrine neoplasm) — найчастіше розташовані в підшлунковій залозі, містять компоненти, що походять з екзокринної частини підшлункової залози і з нейроендокринних клітин; лікування таке ж, як і при інших карциномаx підшлункової залози.

Як активні (зазвичай високодиференційовані, ступінь G1 або G2), так і неактивні НЕП можуть бути високодиференційованими, а низькодиференційовані НЕП втрачають свою секреторну активність (їх імуногістохімічні маркери є неспецифічними — хромогранін A [CgA], при інсуліномі — CgB [рутинно не вимірюється], нейрон-специфічний синаптофізин або енолаза [NSE]). Часто НЕП діагностують зі значним запізненням через гетерогенну локалізацію пухлин і різний ступінь їх секреторної функції, тому наголошується на необхідності частіше враховувати НЕП під час диференційної діагностики багатьох захворювань.

НЕП травної системи (GEP-NEN) — у клінічній картині активної пухлини, зазвичай, домінують симптоми, що спричинені надлишком секретованого нею гормону (напр., інсуліну, гастрину, глюкагону) або біогенних амінів (напр., серотоніну), натомість, розміри пухлини можуть бути невеликі, що ускладнює пошук її розташування. Нейроендокринні ознаки клінічно неактивних пухлин часто можна виявити тільки при імуногістологічному дослідженні.

Виділяють 5 гістологічних варіантів НЕП легенів (за ВООЗ 2022):

1) типовий карциноїд (typical carcinoid — TC; NET G1);

2) атиповий карциноїд (atypical carcinoid — AC; NET G2);

3) карциноїд/NET із збільшеною кількістю мітозів (>10 мітозів/2 мм2) або підвищеним проліферативним індексом Ki-67 (>30 %);

4) великоклітинний нейроендокринний рак (LCNEC) i

5) дрібноклітинний рак легені (small cell lung carcinoma — SCLC).

Дифузна ідіопатична легенева нейроендокринна клітинна гіперплазія (DIPNECH) вважається передраковим ураженням, на фоні якого можуть розвинутися мікропухлини (англ. tumorlet; <5 мм) або карциноїди (>5 мм).