Кардіоміопатії

Група захворювань серцевого м'яза, зумовлена різними причинами, які призводять до дисфункції серця. Ураження міокарда може супроводжуватися порушенням будови та функції перикарда, ендокарда та інших органів.

Класифікація:

1) дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП);

2) гіпертрофічна кардіоміопатія;

3) рестриктивна кардіоміопатія;

4) аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка;

5) некласифікована кардіоміопатія (систолічна дисфункція з мінімальною дилатацією, мітохондріальні захворювання, фіброеластоз).

У кожному з наведених вище 5 типів розрізняють кардіоміопатії:

1) сімейні, генетично детерміновані;

2) несімейні, негенетичні — ідіопатичні (невідомої етіології або з неідентифікованим генетичним дефектом) та набуті (асоційовані з іншими захворюваннями).

Крім ДКМП виокремлюють поняття гіпокінетичної недилатаційної кардіоміопатії (HNDC), головним діагностичним критерієм якої є зниження скоротливості міокарда (ФВЛШ <45 %) без розширення шлуночків.