Харчова гіперчутливість

ВИЗНАЧЕННЯ Тa ЕТІОПАТОГЕНЕЗ вгору

Наявність об’єктивно підтверджених, повторюваних суб’єктивних чи об’єктивних симптомів, викликаних споживанням певної їжі або харчових складників, у дозі, яку переносять здорові люди.

Класифікація харчової гіперчутливості:

1) імунні реакції — алергічна гіперчутливість:

а) IgE-залежні (напр., анафілаксія, гостра кропивниця, оральний алергічний синдром);

б) IgE-незалежні, клітинні (напр., целіакія, ентеропатія, індукована харчовими білками);

в) змішаного типу (IgE-залежні та IgE-незалежні, напр. еозинофільний езофагіт, гастрит і ентероколіт);

2) неімунні реакції — неалергічна гіперчутливість(харчова непереносимість):

a) метаболічні (напр. непереносимість лактози);

б) фармакологічні (напр., на тирамін [сири, мариновані оселедці], кофеїн, теобромін [шоколад, чай, кола], гістамін [риби, квашена капуста], триптамін [помідори, сливки], серотонін [банани, помідори];

в) токсичні (напр. токсини риб родини скумбрієвих);

г) інші ідіопатичні нескласифіковані (напр. сульфіти).

Продукти, що найчастіше викликають алергію:

1) у дітей — білок коров’ячого молока, білок курячого яйця, пшениця, арахіс, соя, деревні горіхи, морепродукти;

2) у дорослих — риба, морепродукти, арахіс, деревні горіхи.

Можуть спостерігатись перехресні реакції між харчовими продуктами (найчастіші →табл. 4.32-1). При оральному алергічному синдромі симптоми після вживання свіжих овочів і фруктів переважно зумовлені перехресною реакцією з пилком рослин, на які у пацієнта є алергія (найбільш типові симптомокомплекси перехресних реакцій: синдром береза-яблуко-горіхи, селера-морква-полин-приправи, синдром типу банан-латекс та кліщі-равлики).

КЛІНІЧНА КАРТИНАвгору

1. Шлунково-кишковий тракт (50–80 %) →табл. 4.32-2.

2. Шкіра (20–40 %): кропивниця, ангіоневротичний набряк, атопічний дерматит.

3. Дихальна система (10–25 %): алергічний риніт, астма.

4. Система кровообігу: анафілактичний шок.

5. Орган зору: алергічний кон'юнктивіт.

ДІАГНОСТИКА вгору

Встановлення правильного діагнозу буває складним. Підозра на основі: аналізу даних з анамнезу (зокрема атопічні хвороби у найближчих родичів, зв'язок із вживанням певної їжі, повторення симтомів після вживання цієї їжі), результатів шкірних тестів, імунологічних досліджень in vitro та елімінаційних і провокаційних тестів.

Допоміжні дослідження

1. Лабораторні аналізи: у випадку алергічної гіперчутливості можуть підтвердити атопію і алергію, але не доводять причинно-наслідкового зв’язку між прийомом конкретної їжі і клінічними симптомами (служать для попередньої ідентифікації шкідливих харчових продуктів):

1) аналіз крові — підвищення рівня алергенспецифічних IgE (sIgE) і загального IgE (обмежене значення) у сироватці крові, еозинофілія, тест активації базофілів;

2) алергічні шкірні тести — позитивний результат лише вказує на можливість харчової алергії (доводить наявність гіперчутливості, а не її етіологічну роль у виникненні клінічних симптомів).

2. Гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки ШКТ: високий відсоток еозинофілів і мастоцитів у ділянці запальних змін.

3. Елімінаційна проба: зникнення симптомів захворювання після припинення вживання шкідливого харчового продукту вказує на його етіологічну роль; показано підтвердження за допомогою провокаційної проби (щоб уникнути непотрібної надто строгої елімінаційної дієти). 

4. Провокаційні проби — оральна провокаційна проба, проведена подвійно сліпим, плацебо-контрольованим методом, є золотим діагностичним стандартом. Іншим методом є ендоскопічний тест провокації алергеном слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Проби виконуються після ліквідації симптомів хвороби (елімінація), оптимально у лікарні або у поліклініці, особливо у разі підозри на анафілактичну реакцію (слід забезпечити умови для ефективного лікування загрозливої для життя анафілаксії). У пацієнтів із загрозливою для життя анафілаксією в анамнезі, проби проводять лише у крайньому випадку, якщо не вдалось встановити діагноз іншими методами (або наявні ознаки того, що розвинулась переносимість).

Перед виконанням проб слід виключити з дієти підозрювані харчові продукти на 7–14 днів (або навіть ще раніше у випадку деяких IgE-незалежних захворювань ШКТ, напр., еозинофільного езофагіту, гастриту і ентероколіту) та відмінити ЛЗ, що можуть впливати на результати провокаційної проби (зокрема антигістамінні препарати і β-міметики).

ЛІКУВАННЯвгору

1. Елімінаційна дієта (виключення з раціону шкідливого харчового продукту): єдиний спосіб ефективного лікування задокументованої харчової гіперчутливості.

2. Навчання пацієнта з алергічною гіперчутливістю, як на ранньому етапі виявляти алергічні симптоми і лікувати анафілактичні реакції. Особи, у яких підтверджено астму, в анамнезі спостерігались тяжкі алергічні реакції або реакція на арахіс, інші горіхи, насіння або морепродукти, завжди повинні мати зі собою шприц-ручку з адреналіном для самостійного введення у разі виникнення анафілактичної реакції (→розд. 17.1), а також письмовий план дій у випадку неусвідомленого вживання алергену, який їм шкодить.

3. Симптоматичне лікування:

1) тактика дій при анафілактичному шоці →розд. 17.1;

2) антигістамінні ЛЗ →розд. 17.1; часткове покращення при оральному алергічному синдромі та IgE-залежних шкірних симптомах, не гальмують системних реакцій;

3) ГК — перорально або парентерально, зазвичай ефективні при лікуванні хронічних IgE-залежних або IgE-незалежних захворювань ШКТ; застосовуйте короткочасно з метою ліквідації тяжких симптомів; застосування ГК при еозинофільному езофагіті →розд. 4.3.

ПРОФІЛАКТИКАвгору

1. Правильне харчування жінки в період вагітності та лактації: здорова, добре збалансована дієта; не рекомендується уникати потенційно алергенних харчових продуктів.

2. Правильне харчування дитини в грудному віці:

1) годування груддю (щонайменше протягом перших 4-х міс.) дітей з наявністю алергії в сімейному анамнезі;

2) якщо годування груддю неможливе — слід зважити можливість призначення білкових гідролізатів;

3) в період годування груддю прикорм слід вводити на 4–6 міс. життя;

4) у жінок під час грудного вигодовування елімінаційну дієту застосовувати не рекомендується.