Порушення автоматизму і провідності

Історичний огляд

1704 — перший опис AВ-блокади у пацієнтів з дуже повільним пульсом та втратою свідомості (Gerbezius) 1906 — перший опис AВ-блокади II ступеня, відомого як періодика Венкебаха (Wenckebach) 1982 — введення поняття синдром слабкості синусового вузла (Ferrer)

Брадикардію визначають як занадто повільний пульс по відношенню до віку, статі, поточної активності та рівня фізичної витривалості, що може бути спричинене порушеннями автоматизму та провідності в серці, які виникають на різних рівнях провідної системи.

Ці розлади можуть мати наступні форми:

1) дисфункція синусового вузла

2) AВ-блокада

3) внутрішньошлуночкова блокада.

Розлади можуть бути:

1) одно- або багаторівневі

2) гострі або хронічні

3) постійні або інтермітуючі.

У класифікації згідно з клінічними настановами ESC (2013), яка повинна бути основою для відбору до імплантації системи кардіостимуляції, розрізняють стійку та періодичну брадикардію — підтверджену на ЕКГ та незадокументовану — рис. I.G.3-1.