Порфірії

ВИЗНАЧЕННЯвгору

Порфірії — це захворювання, спричинені зменшенням або відсутністю активності ферментів шляху синтезу гему, що призводить до надмірного накопичення порфіринів або їх попередників в організмі. За винятком пізньої шкірної порфірії I типу, усі порфірії є вродженими, аутосомно-домінантними або рецесивними захворюваннями.

ПАТофІзіОЛОГІЯвгору

Синтез гему відбувається поетапно; залучено 8 ферментів (рис. III.J.10-1). На першому етапі синтаза δ-амінолевулінової кислоти (ALA-синтаза [ALAS]; зустрічається у двох ізоформах: печінковій [ALAS1] та еритроцитарній [ALAS2]), каталізує поєднання гліцину та сукциніл-коферменту А (CoA), в результаті чого утворюється δ-амінолевулінова кислота (ДАЛК [ALA]).

При гострих печінкових порфіріях під впливом порфіриногенних факторів здебільшого підвищується активність ALAS1, внаслідок чого збільшується вироблення попередників порфіринів — ALA та порфобіліногену (PBG). Зниження активності ферментів на шляху синтезу гему (дефіцит ферменту, характерний для даного типу порфірії) спричиняє накопичення субстрату реакції, каталізованої цим ферментом, у тканинах та зменшення вироблення гему, що порушує петлю зворотного зв'язку гем-ALAS1.

Залежно від ферментативного дефекту спостерігається характерний для даного виду порфірії профіль накопичення та виведення продуктів, що присутні до рівня ферментної блокади (табл. III.J.10-1).

КЛАСИФІКАЦІЯвгору

Порфірії поділяють в залежності від:

1)  органу, в якому проявився ферментний дефект, на:

а) еритропоетичні — еритропоетична протопорфірія (EPP), вроджена еритропоетична порфірія (CEP)

б) печінкові — гостра переміжна порфірія (AIP), змішана порфірія (VP), спадкова копропорфірія (HC), порфірія, зумовлена дефіцитом ALA-дегідратази [ДАЛК-дегідратази] (ALADP), пізня шкірна порфірія (PCT), гепатоеритропоетична порфірія (HEP)

2) перебігу хвороби, на:

а) гострі — AIP, VP, HC, ALADP

б) негострі — EPP, CEP, PCT, HEP

3) характеру симптомів, на:

а) з неврологічними (переважно з болем у животі) та психічними симптомами — AIP, ALADP

б) зі шкірними симптомами — CEP, PCT, HEP, EPP

в) з неврологічними, психічними та шкірними симптомами — VP, HC.

Поділ та характерні диференціюючі ознаки порфірії — табл. III.J.10-1 та табл. III.J.10-2.