Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) у запитаннях і відповідях — 5-та част. 

Чи новонародженого, у матері якого підтверджено зараження SARS-CoV-2, можна вакцинувати після народження відповідно до  календаря профілактичних щеплень проти туберкульозу (БЦЖ) і вірусного гепатиту B?

У даний момент відсутні будь-які наукові дані щодо безпеки вакцинації впродовж перших діб життя новонароджених, народжених жінками з діагнозом COVID-19. Досі було опубліковано поодинокі спостереження щодо новонароджених, народжених матерями, які на момент пологів були зараженими SARS-CoV-2, однак у жодній з цих статтей не обговорювалось питання вакцинації.

Китайські автори з університетської лікарні в Ухані в лютому цього року описали серію з 9-ти новонароджених, народжених жінками, зараженими SARS-CoV-2. У жодного з дітей не розвинулися симптоми COVID-19, а результати дослідження ПЛР щодо інфікування SARS-CoV-2 були негативними. Схожі спостереження у 4-х інших новонароджених провела інша китайська група. Ці дані є вкрай обмеженими, саме тому слід уважно стежити за черговими науковими повідомленнями, число яких під час розвитку пандемії SARS-CoV-2 безумовно буде збільшуватись.

Що стосується щеплень, які проводяться таким дітям у перші дні життя, я пропоную наразі раціональний і прагматичний підхід, що базується на наступних аргументах:

1. вакцинація проти вірусного гепатиту B — практично немає будь-яких протипоказань до проведення цієї вакцинації у новонародженого в задовільному стані та без симптомів COVID, вона не має негативного впливу на імунну систему і є безпечною навіть для дітей з вродженими інфекціями, спричиненими іншими, окрім SARS-CoV-2, вірусами

2. вакцинація проти туберкульозу — БЦЖ є „живою” вакциною, введення якої особам зі значною нейтропенією може асоціюватися з розвитком небажаних реакцій; хоча у пацієнтів із COVID скоріше спостерігається лімфопенія, все ж таки наразі дані про клінічну картину COVID у новонароджених є дуже обмеженими і не дозволяють дати однозначну відповідь щодо безпеки БЦЖ

3. новонароджений, народжений зараженою SARS-CoV-2 матір'ю, безумовно перебуватиме в умовах ізоляції впродовж наступних ≥14-ти днів (в залежності від стану матері) і може вимагати проведення лабораторних досліджень, що збільшує ризик зараження вірусом гепатиту B, а з другого боку упродовж цього часу буде ізольований від інших осіб (що значно обмежує ризик контакту з хворим на туберкульоз).

Підсумовуючи, я вважаю, що дітей, народжених матерями, хворими на COVID, слід вакцинувати у перинатальному періоді проти вірусного гепатиту В, проте рішення про вакцинацію БЦЖ необхідно приймати в індивідуальному порядку. У даний момент відтермінування вакцинації БЦЖ до часу закінчення спостереження щодо зараження SARS-CoV-2 у новонародженого (тобто на ≥2 тиж., в залежності від розвитку COVID у дитини або останнього контактування з інфікованою SARS-CoV-2 особою) буде більш раціональним рішенням, ніж вакцинація БЦЖ у перші дні життя. Виняток може становити ситуація, у якій в осіб із найближчого оточення дитини (напр. матері чи батька) діагностовано активний туберкульоз – у такому випадку потенційна користь від введення БЦЖ у перші дні життя ймовірно перевищуватиме ризик. Однак хочу зазначити, що представлена позиція може змінюватись у міру появи нових наукових даних.

Які дезінфектанти застосовувати для профілактики заражень SARS-CoV-2?

З метою попередження розвитку інфекцій, спричинених SARS-CoV-2, рекомендують мити руки водою з милом та дезінфекцію препаратами, що містять >60 % етилового спирту3. У тимчасових рекомендаціях FDA дозволяє використовувати >75 % пропанолу4. Через брак даних FDA не рекомендує використовувати інші дезінфікуючі засоби для рук. Це пов’язано, між іншим, із занепокоєнням щодо стану шкіри, яка піддається потенційному подразнюючому впливу різних речовин. Ми маємо обмежену інформацію про чутливість SARS-CoV-2 до різних дезінфікуючих засобів. Дослідження стосуються інших коронавірусів, включаючи SARS-CoV. З загальнодоступних речовин дуже ефективними є етиловий спирт у концентрації >62 % або гіпохлорит натрію в концентрації >0,1 %5. Для різних видів побутових препаратів виробники не надають інформацію про точний вміст гіпохлориту натрію (наводиться лише відсотковий діапазон, наприклад, 1–5 % або <5 %), тому не можна визначити, при якому розведенні його можна безпечно використовувати. Спеціалізовані препарати з відомим вмістом гіпохлориту натрію (як правило, 15 %) доступні на ринку і можуть бути відповідно розведені. Для досягнення концентрації >0,1 % розведіть 7 мл 15 % препарату, додаючи до нього 993 мл води. При такій концентрації розчин, безумовно, можна безпечно використовувати для знезараження поверхні (подібно до загальнодоступних побутових відбілювачів, які, однак, слід використовувати в значно меншому розведенні). Гіпохлорит натрію при розведенні >0,1 % не повинен викликати значного подразнення шкіри, однак не можна виключити таку можливість. Йодоповідон виявився дуже ефективним проти SARS-CoV в експериментальних дослідженнях (вже при дуже низьких концентраціях на рівні 0,25 %5).