Ендоскопія товстого кишківника (ректоскопія, ректороманоскопія, колоноскопія)

Покази

1. Покази до проведення діагностичної колоноскопії:

1) скринінгові обстеження здорової популяції з урахуванням чинників ризику;

2) шлунково-кишкова кровотеча (наявність крові у стільці або мелена, після виключення джерела у верхніх відділах ШКТ, позитивний результат аналізу калу на приховану кров, залізодефіцитна анемія невідомого походження);

3) зміна ритму дефекацій;

4) хронічний коліт (верифікація діагнозу, визначення ступеня прогресування);

5) клінічно значуща діарея невідомої етіології;

6) підозра на наявність органічного утворення на основі результату рентгенологічного дослідження кишківника.  

2. Терапевтичні покази:

1) видалення поліпів і пухлинних утворень;

2) зупинка кровотеч із судинних мальформацій, виразок та пухлин, а також кровотеч після поліпектомії;

3) видалення сторонніх тіл;

4) дилятація та/або стентування стенозів пухлинного і непухлинного походження;

5) декомпресія гострої псевдообструкції (атонія і здуття ободової кишки, які можуть виникнути у пацієнтів з тяжкими системними захворюваннями, або після оперативних втручань) і завороту кишківника (у виняткових випадках).

3. Покази до проведення контрольної колоноскопії:

1) запальні захворювання кишківника;

2) стан після поліпектомії товстого кишківника;

3) стан після лікування з приводу раку товстого кишківника;

4) генетично зумовлений підвищений ризик новоутворення товстого кишківника.

Протипокази

Специфічні протипоказання до колоноскопії: перитоніт, перфорація кишківника, гострий дивертикуліт товстої кишки, блискавичний коліт.

Ускладнення

Виникають рідко. Перфорація кишківника, найчастіше в ректосигмоїдному вигині (особливо при наявності дивертикулів) або у сліпій кишці (під час поліпектомії); кровотеча, переважно пов’язана з поліпектомією. Кровотечі, що виникають під час або одразу після втручання, можна зазвичай зупинити ендоскопічно; грізними можуть бути пізні кровотечі, які виникають навіть через кільканадцять днів після поліпектомії.

Підготовка пацієнта

1. Прийом ліків → тактика, як і при езофагогастродуоденоскопії.

2. Ввечері напередодні та повторно вранці в день обстеження очисна клізма 120–150 мл фосфатів.

3. Напередодні сигмоїдоскопії і колоноскопії дієта з низьким вмістом клітковини, а також проносні засоби перорально — найчастіше макрогол (поліетиленгліколь [ПЕГ] т. зв. приготування розчином зі стандартним об’ємом (табл. 26.2-5, або, при необхідності, комбінація лимонної кислоти з оксидом магнію та пікосульфатом натрію (т. зв. препарати зі зниженим об'ємом. Пероральні проносні засоби, що містять фосфати не рекомендовані (ризик розвитку дизелектролітемії і пошкодження нирок та можливість індукції ерозій слизової оболонки кишківника, що ускладнюють адекватний ендоскопічний та гістологічний аналіз; абсолютно протипоказані у хворих із серцевою, нирковою недостатністю, цирозом печінки або електролітними розладами.

4. Колоноскопія вимагає сильнішої седації з аналгезією →розд. 24.4 або загальної анестезії.

5. Положення пацієнта: ректоскопія — колінно-ліктьова позиція (випрямлення сигмоподібної кишки); колоноскопія — позиція лежачи на лівому боці.