Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертву1. Показання до проведення скринінгової колоноскопії (дослідження з метою пошуку передракових станів та колоректального раку у здорової популяції):
1) особи у віці 50–65 років без факторів ризику;
2) особи віком 40–49 років із ускладненим сімейним анамнезом щодо колоректального раку у родича першого ступеня;
3) генетично обумовлені колоректальні новоутворення (вік, в якому починають дослідження, вказано в окремих клінічних настановах).
2. Показання для проведення діагностичної колоноскопії:
1) шлунково-кишкова кровотеча (наявність крові у стільці або мелена, після виключення джерела у верхніх відділах ШКТ, позитивний результат аналізу калу на приховану кров, залізодефіцитна анемія невідомого походження);
2) зміна ритму дефекацій;
3) хронічний коліт (верифікація діагнозу, визначення ступеня прогресування);
4) клінічно значуща діарея невідомої етіології;
5) підозра на наявність органічного утворення на основі результату рентгенологічного дослідження кишківника.
3. Терапевтичні показання:
1) видалення поліпів і поверхневих новоутворень (поліпектомія, мукозектомія, підслизова дисекція, повношарова резекція);
2) зупинка кровотеч із судинних мальформацій, виразок і пухлин, а також кровотечі після поліпектомії;
3) видалення сторонніх тіл;
4) розширення та/або протезування непухлинних та неопластичних стриктур;
5) декомпресія гострої псевдонепрохідності (атонія і мегаколон, які можуть виникати при тяжких системних захворюваннях або після операцій) і завороту кишки (у виняткових випадках);
6) маркування пошкоджень, відібраних для хірургічного видалення.
4. Показання до проведення наглядової колоноскопії (що періодично повторюється):
1) стан після лікування з приводу колоректального раку (→розд. 4.24, Моніторинг);
2) стан після поліпектомії товстого кишківника →рис. 4.23-1;
3) неспецифічні запальні захворювання кишківника (нагляд);
4) генетично зумовлений підвищений ризик новоутворення товстого кишківника.
Як і до панендоскопії (→розд. 26.2.1). Специфічні протипоказання до колоноскопії: перитоніт, перфорація кишківника, гострий дивертикуліт товстої кишки, блискавичний коліт. Відносні протипоказання: вагітність і велика аневризма черевної аорти з тромбом.
Частота специфічних ускладнень діагностичної колоноскопії низька (перфорація [найчастіше сигмовидної кишки] в <0,1 % досліджень). Фактори ризику: старший вік, дивертикулярна хвороба, запальні захворювання кишечника. При інтервенційній колоноскопії залежно від локалізації уражень і типу процедури — ризик вищий у разі проведення втручань у правій половині кишки та видалення уражень більшого діаметру; кровотеча ≈1 % після поліпектомії, 6–7 % після EMR, ≤10 % після ESD уражень великого діаметру; перфорація 0,1 % після поліпектомії, 1 % після EMR і ≈5 % після ESD; постполіпектомічний синдром опіку кишкової стінки (так званий постполіпектомічний синдром) ≈1 %; рідко ураження селезінки.
1. Прийом ліків → тактика, як і при езофагогастродуоденоскопії.
2. Ввечері напередодні ректоскопії та повторно вранці в день дослідження 150 мл фосфатів у формі очисної клізми.
3. Перед сигмоїдоскопією і колоноскопією дієта з низьким вмістом клітковини (протягом 3 днів до дослідження у пацієнтів з ризиком поганої підготовки до дослідження; пацієнт не повинен їсти кісточкові фрукти, особливо з дрібними кісточками [ківі, полуниця, виноград], випічку із зернами, мюслі, лляне насіння, мак або кунжут). За день до дослідження слід дотримуватися дієти з низьким клітковини — останній прийом їжі (рідкої консистенції, напр., суп) пацієнт може приймати ≈13.00, а також проносні ЛЗ перорально. Доступні ЛЗ з великим об’ємом (3–4 л), тобто ізоосмотичні та електролітно-збалансовані розчини поліетиленгліколю і препарати з малим об'ємом (1–2 л), тобто розчини ПЕГ з аскорбатом, цитратом, розчини натрію пікосульфату з магнію цитратом та розчини сульфатів натрію, магнію і калію. У разі використання препарату невеликого об’єму необхідно випити відповідну кількість води до досягнення загального об’єму 3–4 літрів рідини.
Ефективність підготовки препаратами малого об’єму (краща переносимість) і препаратів великого об’єму однакова. Препарати ПЕГ у великих об’ємах вважаються більш безпечними та рекомендуються пацієнтам із ризиком водно-електролітних порушень (напр., з хронічною хворобою нирок або серцевою недостатністю), пацієнтам похилого віку, вагітним жінкам, пацієнтам із неспецифічними запальними захворюваннями кишківника, а також перед дослідженнями, які проводять в екстреному порядку у зв’язку з кровотечею у просвіт нижніх відділів ШКТ.
Пацієнт повинен прийняти проносний ЛЗ, розділений на кілька прийомів, тобто 1/2 дози ЛЗ ввечері напередодні дослідження (≈16.00) і 1/2 дози рано-вранці в день дослідження (починаючи ≈5 год і закінчуючи ≈2 год перед виконанням колоноскопії). Така підготовка краще переноситься і забезпечує краще очищення кишківника (якщо дослідження призначено на другу половину дня, повну дозу проносного ЛЗ можна прийняти вранці в день дослідження). Схема підготовки →рис. 26.2-2.
4. Антибіотикопрофілактика →табл. 26.2-6.
5. Більшість діагностичних колоноскопій можна проводити без седації. Седація показана у разі поганої переносимості дослідження в анамнезі або ж якщо така прогнозується (напр., дослідження у дітей та осіб із психічними захворюваннями, у жінок після гінекологічних операцій) та при терапевтичній колоноскопії (→розд. 24.4).
6. Положення пацієнта: ректоскопія — колінно-ліктьова; колоноскопія — позиція лежачи на лівому боці із підігнутими під себе ногами.