Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертву1. Час забору: зробіть забір під час гострого періоду інфекції, до початку антибактеріальної терапії, а якщо пацієнт вже лікується, зазначте у скеруванні, який препарат і як довго отримує, а забір зразка зробіть безпосередньо перед введенням наступної дози ЛЗ.
2. Види, методи забору і транспортування матеріалу →табл. 28.1-1.
1) мазок із слизових оболонок та ділянок із запальними змінами — зробіть забір тампоном та доставте його у лабораторію в пробірці із поживним середовищем для транспортування або консервантом, можна у сухій та стерильній пробірці;
2) біологічні рідини (ексудат, гній, спинномозкова рідина, кров, рідина з черевної порожнини) — забір зробіть шприцом, a зразки помістіть у стерильні, щільно закриті пробірки (резервуари) або — найоптимальніше — введіть безпосередньо у флакони з готовими поживними середовищами; перед забором зразка ретельно продезинфікуйте поверхню пункції. Візьміть 10–15 мл рідини з черевної порожнини, а при підозрі на анаеробне інфікування — введіть 5–10 мл цієї рідини у поживне середовище для анаеробного транспортування. Зразки <1 мл не придатні для визначеення етіологічного фактору. Рідину для діагностики бактеріальних інфекцій зберігайте при температурі +37 °С (у інкубаторі) та транспортуйте у лабораторію при кімнатній температурі (транспортування повинно тривати ≤15 хв).
3) кал (при гострій діареї зробіть забір не пізніше 3-х днів від початку захворювання; при негативному результаті повторіть забір тричі, кожні 24 год) — вдома пацієнт повинен випорожнитись у ретельно вимиту та промиту окропом посудину (напр., нічний горщик), а у лікарні безпосередньо у стерильний резервуар. Не можна забруднювати кал водою з унітазу або сечею. За допомогою шпателя, прикріпленого до кришечки спеціального стерильного резервуару для транспортування калу, потрібно взяти грудочку, величиною в грецький горіх або 2–3 мл рідкого калу. Свіжо зібраний кал (або мазок з ануса) потрібно негайно доставити в мікробіологічну лабораторію, особливо, при підозрі на інфікування паличками Shigella або Yersinia. Якщо ж ні, то зразок потрібно помістити на поживне середовище для транспортування (середовище Кері-Блейра) та зберігати, максимально, до 24 год при темп. +4 °С (холодильник). Якщо підозрюєте холеру → використовуйте для транспортування зразка спеціальне середовище для холерних вібріонів (лужна пептонна вода). Якщо шукаєте бактерії роду Vibrio, Yersinia, Aeromonas, Campylobacter чи ентерогеморагічний штам E. coli (EHEC) → завчасно повідомте про це лабораторію та зазначте цю інформацію у скеруванні. У випадку дослідження на наявність токсину С. difficile зразок можна заморозити.
4) мазок з ануса (тільки тоді, коли не вдається отримати зразок калу) — кінець стерильного тампону введіть поза зовнішній сфінктер ануса та обертальними рухами візьміть матеріал на відповідне поживне середовище для транспортування (напр., Кері-Блейра); час забору при гострій діареї та правила транспортування →вище;
5) сеча →табл. 28.1-1;
6) зразки тканин — надсилайте в стерильних, щільно закритих резервуарах без консервантів.
В кожному випадку обов'язковим є найкоротший час транспортування, a якщо це неможливо, зразки потрібно надсилати на транспортних або транспортно-культиваційних середовищах (середовища збагачення). Під час транспортування важливою є температура, при якій повинен знаходитись зразок →табл. 28.1-1.
Локалізація інфекції і матеріал |
Контейнер |
Підготовка пацієнта |
Інструкція забору |
Транспортування у лабораторію |
Коментар | |
поверхневі абсцеси (рана, виразка, пляма) мазок, гній |
транспортне середовище |
протріть місце забору стерильним 0,9 % NaCl, а по периферії 70 % спиртом |
мазок — візьміть з глибших змінених шарів |
протягом 24 год при кімнатній температурі |
у випадку підозри на змішану флору (грампозитивну i грамнегативну) використайте середовище «Columbia» або агар з колістином та налідиксовою кислотою | |
глибокі абсцеси гній, тканина |
контейнер для анаеробів |
протріть місце забору стерильним 0,9 % NaCl і 70 % спиртом |
зробіть аспірацію матеріалу або візьміть периферичні тканини |
протягом 24 год при кімнатній температурі |
промивання вільних фрагментів та емульгація в солі | |
кров, кістковий мозок |
рідкі середовища для посіву крові (аероби, анаероби) |
дезінфекція місця пункції 70 % спиртом і йодним розчином |
наберіть 5–10 мл венозної крові (закрита система) під час гарячки з 2-х ін’єкцій безпосередньо з вени (права і ліва кінцівка), не проводьте забору з катетера (виняток — інфікування з катетера), макс. 3 х протягом 24 год |
протягом 2 год при кімнатній температурі |
наберіть перед введенням антибіотика; пофарбуйте мазок за методом Грама; нетипові напрямки досліджень, напр., бруцельоз, туляремія, туберкульоз, лептоспіроз — посів на спеціальні середовища | |
біологічні рідини
|
стерильний контейнер для анаеробів, з гвинтовою кришкою |
дезінфекція шкіри перед аспірацією матеріалу 70 % спиртом і йодним розчином |
зробіть забір голкою для пункції або аспіраційної біопсії |
негайно, при кімнатній температурі |
може вимагатись: центрифугування, фільтрування, фарбування препарату | |
спинномозкова рідина |
стерильний, з гвинтовою кришкою (підігрітий до 37 °C) та транспортно-культиваційне середовище (підігріте до 37 °C) |
дезінфекція шкіри перед пункцією |
на предмет туберкульозу — 5–10 мл рідини |
негайно, при кімнатній температурі, якщо час транспортування довший — інкубація при 37 °C |
оцініть необхідність тестів аглютинації (N. meningitidis, S. pneumoniae, H. influenzae тип b,); препарат, пофарбований за Грамом) | |
середнє вухо
|
стерильний, що герметично закривається, або транспортне середовище для анаеробів |
промийте зовнішній слуховий хід розведеним мильним розчином |
зробіть аспірацію матеріалу шприцом, використай зонд-тампон для забору матеріалу з розірваної барабанної перетинки |
негайно, при кімнатній температурі |
культивація в напрямку аеробної та анаеробної мікрофлори | |
зовнішнє вухо
|
транспортне середовище для аеробів |
протріть шкіру стерильним 0,9 % NaCl |
мазок — візьміть з зовнішнього слухового проходу |
протягом 24 год, при кімнатній температурі | ||
кон’юнктива звичайний мазок |
транспортне середовище для аеробів |
зробіть забір з обох очей зонд-тампоном, зволоженим стерильним 0,9 % NaCl |
протягом 24 год, при кімнатній температурі |
прицільні дослідження Chlamydia trachomatis | ||
рогівка мазок, зішкріб |
середовища: кров'яний агар, шоколадний агар, Sabourauda, 7H10 |
знеболення перед забором зразка |
прямий посів |
негайно, при кімнатній температурі |
прицільні дослідження Chlamydia trachomatis | |
катетери, протези, штучні клапани |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
забір стерильним інструментом |
протягом 12 год |
судинні катетери — відріжте стерильно кінчик довжиною 4 см та напівкількісний посів шляхом розкатування на пластинці; ; через 4 год ≥15 КУО в напівкількісному тесті – клінічно значущий результат | ||
вміст зі шлунка |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
збирати натщесерце за допомогою зонда |
негайно, при кімнатній температурі |
від дітей на наявність кислотостійких мікобактерій; необхідна нейтралізація протягом 1 год | ||
біоптат слизової оболонки шлунка |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
гастроскопія |
негайно, при темп. 4 °C |
уреазний тест на H. pylori → розд. 28.1.3; посів зробіть негайно, нативний препарат | ||
мазок із ануса |
транспортне середовище для Shigella, Salmonella |
ввести зонд-тампон за межі сфінктера на глибину 2,5 см |
протягом 24 год при 4°C |
| ||
кал |
чистий, сухий (бажано стерильний) контейнер |
у випадку нестійких бактерій, помістіть кал у контейнер відразу після забору на транспортне середовище |
протягом 24 год, при темп. 4 °C |
рутинно на предмет: Salmonella, Shigella; прицільні дослідження: Campylobacter, Vibrio, Aeromonas, Plesiomonas, Yersinia, E. coli O157:H7 (EHEC) | ||
уретра ♀: виділення |
зволожений зонд-тампон, транспортне середовище |
заберіть виділення з устя уретри |
візьміть виділення після масажу стінки уретри або шляхом введення зонд-тампону в уретру на глибину 2–4 см та обертання там протягом 2 с |
протягом 24 год, при кімнатній температурі |
спеціальний забір матеріалу для дослідження на предмет: Chlamydia, Mycoplasma | |
уретра ♂: мазок |
транспортне середовище |
зонд-тампон, як вище |
протягом 24 год, при кімнатній температурі |
як вище; інколи показаний попередній масаж передміхурової залози per rectum | ||
передміхурова залоза
секрет |
транспортне середовище або стерильний контейнер |
помийте головку милом і водою |
зробіть забір зонд-тампоном або петлею в контейнер |
на транспортному середовищі — протягом 24 год, при кімнатній температурі; якщо у контейнері — негайно, при кімнатній температурі |
як вище | |
сеча |
стерильний, з гвинтовою кришкою (можна висівати на середовище Uromedium або Uricult перед надсиланням у лабораторію) |
♀: помийте шкіру водою і милом, розведіть великі статеві губи ♂: помийте головку водою з милом, відведіть крайню плоть |
наберіть кілька мл з середньої порції |
протягом 4 год, при темп. 4 °C (висівати на середовище Uromedium чи Uricult — при кімнатній темп. протягом 24 год) |
якісний та кількісний посів | |
катетеризація |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
помийте устя уретри водою з милом |
введіть катетер у сечовий міхур, випустіть перші 15 мл, зробіть забір сечі |
як вище |
як вище | |
надлобкова пункція |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
дезінфекція шкіри у місці пункції |
зробіть забір голкою, з повного міхура через стінку черевної порожнини |
негайно, при кімнатній температурі |
як вище | |
дихальні шляхи | ||||||
змиви (бронхіальні, бронхо-альвеолярні), біоптати |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
протягом 24 год, при кімнатній темп. (транспортне середовище) або протягом 3 год без середовища |
посів змивів на анаероби тільки при заборі катетером; важливі напрямки досліджень: Legionella, Nocardia, мікобактерії | |||
аспіраційний матеріал з бронхів |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
методом щіточки (браш біопсія) |
як вище |
як вище | ||
харкотиння, бронхіальний секрет |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
харкотиння: прополоскати ротову порожнину водою перед забором матеріалу, проведіть інструктаж пацієнта щодо різниці між харкотинням і слиною |
матеріал отримують внаслідок глибокого кашлю та відхаркування; макроскопічна та мікроскопічна оцінка зразка |
як вище |
як вище | |
ніс, горло
|
транспортне середовище |
введіть гнучкий зонд-тампон через ніс у носоглотку і покрутіть 5 с; матеріал, характерний для B. pertussis |
протягом 24 год, при кімнатній температурі |
важливі напрямки досліджень (інші методи забору): C. diphteriae, B. pertussis, Chlamydia i Mycoplasma | ||
горло
|
транспортне середовище |
зробіть мазок із задньої стінки горла та з мигдаликів |
протягом 24 год, при кімнатній температурі |
важливі напрямки досліджень: S. pyogenes (стрептококи групи A), C. diphteriae i N. gonorrhoeae | ||
навколоносові пазухи
секрет |
стерильний, з гвинтовою кришкою, або транспортне середовище для анаеробів |
спунктуйте пазухи, проведіть забір матеріалу шприцом |
негайно, при кімнатній температурі |
посів на предмет аеробів та анаеробів | ||
кістки |
стерильний, з гвинтовою кришкою |
дезінфекція шкіри |
зробіть забір зразка з інфікованого місця |
негайно, при кімнатній температурі |
можливо буде потрібна гомогенізація | |
тканини |
транспортне середовище для анаеробів або стерильний контейнер |
дезінфекція шкіри |
не допускайте висихання зразка; якщо немає крові, зволожте стерильним 0,9 % NaCl |
протягом 24 год, при кімнатній температурі |
можливо буде потрібна гомогенізація |
1. Мікроскопічне дослідження: основний діагностичний метод виявлення мікроорганізмів у спеціально пофарбованих препаратах тканин (напр., Helicobacter pylori, Mycobacterium tuberculosis); первинна оцінка мікроорганізмів у зразках, котрі потрібно досліджувати дуже швидко (напр., первинна ідентифікація мікроорганізмів у біологічних рідинах і в гної); нативні препарати також придатні для первинної оцінки наявності мікроорганізмів, які повільно ростуть (напр., препарати, приготовані із зразків, для дослідження на предмет туберкульозу або актиномікозу, і мікроорганівзмів, які не ростуть in vitro). Час отримання результату — 2–8 год.
2. Культивація, ізоляція, ідентифікація та визначення чутливості до антибіотиків: тривалість рутинного мікробіологічного дослідження (ізоляція, ідентифікація та виконання антибіотикограми) у випадку бактерій, які швидко ростуть, становить 24–72 год, а повільно — 4–14 днів.
3. Виявлення антигенів: використовують серологічні методи — реакція пасивної гемаглютинації чи латекс-аглютинації, імунофлюорисцентні, імуноферментні (ІФА). Перевагою є швидке отримання результату, недоліком — обмежений діапазон ідентифікації. Ці методи найбільш ефективні у випадках прицільної діагностики (напр., виявлення антигенів Chlamydia, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae типу b).
4. Виявлення антитіл: в ситуації, коли виникають труднощі із культивуванням мікроорганізмів та визначенням антигенів, використовують серологічні методи, які виявляють антитіла: пряму і непряму аглютинацію, імунодифузію, імунопреципітацію, імуноелектрофорез, імуноферментні методи, імунофлюоресцентні методи, імуноблотинг. Використовуючи серологічні методи, можна швидко встановити діагноз, визначити клас антитіл (IgM, IgA, IgG) та оцінити динаміку інфекції.
5. Молекулярні методи:
1) виявлення відомим генетичним зразком гомологічної до нього нуклеїнової кислоти (гібридизація, ПЛР, ЗТ-ПЛР). Переваги: виявлення нуклеїнової кислоти мікроорганізму є найдостовірнішим критерієм ідентифікації, результат можна одержати протягом кількох годин, можливість виявляти гени стійкості. Недоліки: важко доступні, не можуть застосовуватись для діагностики клінічних матеріалів з великою різноманітністю мікроорганізмів, дороговартісні, не дають інформації чи виявлений генетичний матеріал походить з живого чи мертвого мікроорганізму, чи це лише результат забруднення, для багатьох патогенів немає відповідних доступних комерційних тестів.
2) ідентифікація на основі аналізу рибосомних білків — масс-спектрометрія MALDI-TOF.
6. Оцінка чутливості до ЛЗ:
1) дифузійні методи — диско-дифузійний метод (дозволяє визначити чутливість або стійкість ізоляту до антибіотику), метод дифузії з використанням смужок, просочених антибіотиками, що містять розмітку із градієнтом концентрацій (раніше Е-тести) дозволяє також визначити мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) антибіотика;
2) метод серійних розведень — дозволяє оцінити чутливість до ЛЗ, МІК та мінімальну бактерицидну концентрацію (МБцК).
Крім чутливості ізоляту до антибіотиків, лабораторія повинна визначити механізми резистентності: стійкість стафілококів до метициліну, продукцію β-лактамаз з вузьким спектром субстрату, продукцію грамнегативними паличками β-лактамаз з розширеним спектром субстратів (ESBL), продукцію грамнегативними паличками β- лактамаз, які розкладають карбапенеми (KPC, MBL, OXA-48), резистентність ентерококів до високої концентрації аміноглікозидів (штами HLAR) та стійкість до глікопептидів (VRE), стійкість до макролідів, лінкозамідів та стрептограміну (тип MLSB). Дослідження чутливості до ЛЗ, схоже як і проведення ідентифікації штамів, все частіше виконується за допомогою автоматичних систем.