Деконтамінація засобів індивідуального захисту медичного персоналу

Пануюча пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 кидає новий виклик як менеджерам у галузі охорони здоров'я, так і практикуючим медичним працівникам. Вона зобов’язує робити вибір, який неможливо було б зробити в нормальній епідеміологічній ситуації не лише в рамах реалізації певних рішень, але навіть ініціювання їх обговорення. Такою є проблема нестачі засобів індивідуального захисту, особливо хірургічних масок та фільтруючих напівмасок, та розглядання питання про можливість їх деконтамінації для повторного використання.

Хірургічні маски відповідно до рекомендацій1 застосовуються (1) у кожного пацієнта з симптомами з боку дихальних шляхів: кашель, чхання, покашлювання, риніт і (2) під час звичайних процедур та роботи з кожним пацієнтом із підозрою на COVID-19 або впевненості щодо наявності у пацієнта цього захворювання. Фільтруюча напівмаска FFP2/3 є обов'язковою при виконанні деяких процедур у пацієнтів із COVID-19, під час яких є високий ризик утворення біоаерозолів.

Що робити, коли обидва типи масок відсутні? Чи можна деконтамінувати одноразові маски? Існують повідомлення про високу ефективність різних методів обмеження мікробної контамінації масок FFP, однак жоден із розглянутих і представлених нижче методів на даний момент не рекомендується для рутинного використання. Загалом, дані щодо хірургічних масок є скупими.

Виявлено, що застосування для деконтамінації масок FFP:

•   ультрафіолетового бактерицидного випромінювання (UVGI), 0,5–950 Дж/см2 знищує 99,9 % досліджуваних вірусів (H1N1, H5N1, H7N9, MERS-CoV, SARS-CoV, A/PR/8/334 і бактеріофагу MS2)2,3,4

•   водяної пари, індукованої у мікрохвильових печах, 1100–1250 Вт упродовж 40 с–2 хв, знищує 99,9 % H1N1 та A/PR/8/345

•   гарячої води — у пластиковий пакет з 60 мл води кладуть напівмаску і поміщають його у мікрохвильову пічку при 1100 Вт/ 90 с — знищує 99,9 % вірусів (бактеріофага MS2)6; значущим обмеженням є те, що маски зазвичай мають металеві фіксатори для носа, які після впливу мікрохвильового випромінювання руйнуються і маска стає непридатною

•   інкубації у вологому гарячому повітрі (60oC, 80 % відносної вологості [RH]) знищує 99,9 % вірусів H1N1, A/PR/8/345.

Під час дослідження Bergman і співавт. проведено аналіз 3-циклових різних методів дезінфекції. Для оцінки збереження функціональності звертали увагу на: зовнішній вигляд, запах та ефективність масок FFP; під час дослідження не проводилась кількісна оцінка рівня мікробної інактивації7:

•   UVGI (англ. ultraviolet germicidal irradiation): 15-хвилинна, 254 нм, без опромінювання стрічок не викликала видимих фізичних змін

•   етиленоксид (1 год 100 % стерилізатор EtO): не спричиняв видимих фізичних змін 

•   плазма з використанням перекису водню ≈55 хв, 59 % Н2О2, 45°С–50°С спричиняла проникнення фільтра >5 %

•   125-хвилинний цикл дії водяною парою пероксиду водню в концентрації 8 г/м3 не спричинив видимих фізичних змін у масках FFP

•   пара, що утворюється мікрохвилями  (англ. microwave generated steam — MGS): 1100 Вт, 2 хв, 50 мл Н2О, спричиняла відокремлення назальної піни та стоплення стрічок

•   відбілювач (0,6 % розчин гіпохлориту натрію): після 30-хвилинної експозиції він спричиняв потускніння назальної піни, окислення скоб, знебарвлення або розчинення внутрішнього шару носової частини напівмаски

•   рідкий 6 % перекис водню (30-хвилинна експозиція) окислював скоби

•   тепловий потік (60°C, 80 % RH) через 30 хвилин експозиції спричиняв відокремлення назальної піни та стоплення стрічок.

Тому, перш ніж намагатися дезінфікувати одноразові фільтруючі напівмаски, використовуючи метод, обраний із описаних вище, слід знати про те, що така обробка може вплинути на ефективність фільтрації та/або зменшити здатність маски щільно прилягати до обличчя.

Хірургічні маски є м'якими та одноразовими, в літературі немає даних щодо можливих процесів їх деконтамінації. До цього часу не проводилось жодного дослідження з цього питання, оскільки ці маски настільки дешеві, що до них слід ставитися як до предметів одноразового використання8. З іншого боку, ECDC не рекомендує використовувати несертифіковані маски для багаторазового використання в умовах охорони здоров’я, оскільки вони не лише меншою мірою захищають персонал, але навіть збільшують ризик зараження через неконтрольоване збільшення вологості, дифузію рідини та затримку віруса. Тому використання персоналом масок цього типу може асоціюватися зі збільшенням захворюваності9.

У літературі не наводяться дані про можливі для використання процеси деконтамінації спецодягу, окулярів чи  захисних екранів для обличчя. Однак деконтамінація елементів для багаторазового використання — фільтруючих напівмасок, окулярів та захисних екранів для обличчя — не викликає етичних застережень чи сумнівів. Основою процедури завжди є10:

• миття шляхом замочування у розчині з миючого засобу

•  дезінфекція з використанням вірусоцидних дезінфікуючих засобів у розчині четвертинного аміаку чи гіпохлориту натрію або — згідно з вказівкою, запропонованою ВООЗ для поверхонь (окуляри, захисні екрани для обличчя) — 0,1% гіпохлориту натрію при 1-хвилинній експозиції та 70 % етанолу (1-хвилинна експозиція ) або 2 % глутаральдегіду11 або — відповідно до рекомендацій ECDC — альтернативно 0,05 % гіпохлориту натрію12. Після дезінфекції слід промити деконтамінований предмет чистою, ледь теплою водою.

Слід звернути увагу на те, щоб засоби для миття та дезінфекції, що застосовуються для контактуючих зі шкірою елементів, не мали подразнюючої дії та були відповідними для мети застосування. Деконтамінація — очищення та дезінфекція — необхідна після кожного використання; знімання та одягання контамінованих елементів значно збільшує експозицію до зараження! Чисте, знезаражене обладнання можна використовувати повторно лише після повного висихання.

Під час актуальної пандемії COVID-19 як ВООЗ, так і ECDC вказують на необхідність раціонального використання засобів індивідуального захисту13, однак намір обох відомств радше полягає в тому, щоб підвищити ефективність їх розповсюдження та використовувати відповідні елементи захисного одягу в потрібний час для правильного застосування. Таким чином, будь-яке рішення щодо деконтамінації та повторного використання засобів індивідуального захисту, зокрема масок, повинно прийматися з обережністю та після аналізу витрат, а також медичних та соціальних переваг.