Лопінавір/ритонавір у комбінації зі стандартним лікуванням, порівнюючи з самим лише стандартним лікуванням у хворих на COVID-19 із тяжким перебігом

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Дата: 21 квітня, 2020

Автор: Anna Bagińska, Filip Mejza

Скорочення: ВІТ — відділення інтенсивної терапії, ГРДС — гострий респіраторний дистрес-синдром, ДІ — довірчий інтервал, ЕКМО — екстракорпоральна мембранна оксигенація, ЗТ-ПЛР — метод ланцюгової полімеразної реакції зі зворотньою транскрипцією, COVID-19 (англ. — coronavirus disease, коронавірусна хвороба) — захворювання, викликане SARS-CoV-2, FiO2 — вміст кисню в дихальній суміші, HR — співвідношення ризиків, ITT (intention-to-treat) — (аналіз результатів в окремих групах) відповідно до запланованого лікування, PaO2 —парціальний тиск кисню в артеріальній крові, RCT — рандомізоване дослідження, SaO2 — насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем, SARS-CoV-2 (severe acute respiratory syndrome coronavirus 2) — коронавірус синдрому гострої дихальної недостатності 2

Методика: одноцентрове відкрите RCT; ITT-аналіз

Популяція: 199 дорослих (вік [медіана] 58 років, чоловіки 60 %) з пневмонією при зараженні SARS-CoV-2 (підтвердженому методом ЗТ-ПЛР) та SaO2 ≤94 % під час дихання атмосферним киснем або PaO2/FiO2 <300 мм рт. ст.; медіана часу від появи симптомів COVID-19 до рандомізації — 13 днів

Втручання: лопінавір/ритонавір (400 мг/100 мг 2 × на день п/о) впродовж 14 днів у комбінації зі стандартним лікуванням

Контроль: стандартне лікування
Стандартне лікування включало застосування в разі потреби: кисневої терапії, неінвазивної або інвазивної механчної вентиляції (респіраторна підтримка сумарно у приблизно 30 % досліджуваних), антибіотикотерапії, вазоконстрикоторів, ниркозамісної терапії, ЕКМО).

Результати: див. табл.

Крім того, не було виявлено суттєвих відмінностей між досліджуваними групами щодо тривалості перебування у ВІТ, тривалості госпіталізації та відсотка пацієнтів, у яких зберігався позитивний результат тесту на SARS-CoV-2. Побічні реакції виникали з однаковою частотою в обох групах (48,4 % проти 49,5 %). У пацієнтів, які отримували лопінавір/ритонавір, небажані прояви з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, дискомфорт у черевній порожнині, діарея, біль у животі, зниження апетиту), зокрема тяжкі (4,2 % проти 0 %), були частішими, порівнюючи з контрольною групою, тоді як у пацієнтів, у яких застосовувалося стандартне лікування, частіше спостерігались серйозні побічні явища, включаючи дихальну недостатність або ГРДС (27,3 % проти 12,6 %).

Таблиця. Лопінавір/ритонавір у комбінації зі стандартним лікуванням, порівнюючи зі самим лише стандартним лікуванням, впродовж 28 днів у випадку COVID-19 з тяжким перебігом
Кінцеві точки	Лопінавір/ритонавір	Стандартне лікування	HR (95 % ДІ)
час до появи клінічного поліпшення,a дні (медіана)	16,0	16,0	1,31 (0,95–1,85)
			Різниця ефекту (95 % ДІ)
смерть (%)	19,2	25,0	–5,8 процентного пункту (від –17,3 до 5,7 пунктів)
тривалість перебування у ВІТ, дні (медіана)	6	11	–5 днів (від –9 днів до 0)
a визначеного як поліпшення на ≥2 бали щодо початкового стану (оцінка за 7-бальною шкалою, у якій: 1 – негоспіталізований хворий, здатний повернутися до звичної активності, 2 – негоспіталізований хворий, однак нездатний здійснювати щоденну активність, 3 – госпіталізований хворий, що не потребує кисневої терапії, 4 – госпіталізований хворий, що потребує кисневої терапії, 5 – госпіталізований хворий, що потребує кисневої терапії через назальні канюлі високого потоку і/або неінвазивної штучної вентиляції легень, 6 – госпіталізований хворий, що вимагає ЕКМО і/або іназивної штучної вентиляції легень, 7 – смерть або виписка з лікарні

Висновки

У дорослих пацієнтів, госпіталізованих з приводу тяжкої COVID-19, не було виявлено явної користі від терапії лопінавіром/ритонавіром, порівнюючи зі стандартним лікуванням – застосування лопінавіру/ритонавіру у комбінації зі стандартним лікуванням не впливало на час до появи клінічного поліпшення та ризик смерті, однак асоціювалося з більшою частотою виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту. Серйозні побічні явища частіше зустрічалися у пацієнтів, у яких застосовувалося лише стандартне лікування. Не виключено, що відмінності між групами, які спостерігались під час дослідження, могли бути випадковими, і необхідним є проведення подальших досліджень.

Дивіться також